Чому українські студенти дають хабарі викладачам?
6 травня 2011 р.
Кожен третій студент особисто давав хабара, ще майже третина чула про це від колег по навчанню. Такі результати опитування, проведеного на замовлення фонду Демократичні ініціативи. Мінімальний хабар в українських вищих школах становить 50 гривень, максимальний – майже п’ять тисяч. Пояснюючи мотиви купівлі заліків або оцінок на іспитах, студенти часто відповідають, що «їм так простіше». Нерідко також вказують на знецінення самої вищої освіти, тобто у багатьох випадках студентам потрібна лише «корочка».
20-річна харків’янка Антоніна пішла вчитися на педагога через бажання батьків. Вона вже точно знає, що керуватиме приватною школою, що належить її родині. Вчитися вона не хоче. Тим більш, що заради отримання диплому, усі «оцінки» купують батьки. Сесія, на думку дівчини, виходить не так дорого: «Кожний екзамен - від 100 гривень!».
«Принципово не плачу»
Але якщо йдеться про «модні» інститути, де готують юристів, лікарів та фармацевтів, розміри хабарів значно більші. Студент п’ятого курсу медичного факультету Руслан розповів Deutsche Welle, що хоче стати справжнім фахівцем та принципово не хоче «купувати» собі оцінки. За словами Руслана, в інституті ще залишилися викладачі, що вимагають знання: «Увесь предмет примушують вивчити. Грошей не беруть. Є ще такі - старої закваски!»
У групі Руслана таких як він - троє. Та не вони, а інші восьмеро хлопців та дівчат, що відвідують не усі заняття, мають кращі оцінки - переважно вони із заможних родин: «Одногрупники мої за сесію по 200-300 доларів витрачають!» Та платити студентам доводиться не тільки за тести та іспити. Є ще і так звана «прихована корупція». Гарний ти учень, чи ні - усе одно маєш купувати «перепустку» на кожний іспит: «Якщо ти не купуєш зошит, який зробила ця кафедра за 60 гривень, то не складеш іспиту. Занадто дорого виходить!»,- розповідає Руслан.
Небажання «застарілих» знань
Багатьом студентам краще заплатити, ніж вчитися. Такої думки дотримується і голова харківської обласної молодіжної організації «Демократичний альянс» Вікторія Черевко. Та, за її словами, деякі студенти дають хабарі, аби тільки не слухати лекції з підручників 80-х років: «Які вже з другого - третього курсу починають працювати там, де вони свідомо обрали. Але, на жаль, знання, які вони отримують в університеті, не відповідають їхнім потребам», - каже представниця громадської організації.
Вікторія Черевко вважає, що корупція поясняються не тільки недосконалістю системи освіти. Вона каже, що студенти, які «купують дипломи», просто не розуміють ситуацію на ринку праці: «Коли вони прийдуть у нормальну, адекватну міжнародну компанію з високою заробітною платнею, там дивитимуться зовсім не на їхню «корочку», а на їхні знання».
«Іноді дуже хотілося, але не брали»
Краще вчитися без хабарів, каже молодий інженер – механік Антон. Півроку тому він закінчив одну з технічних вищих шкіл Харкова. Від студентів вимагали вчитися по-справжньому: «Іноді дуже хотілося, але не брали, нікому було давати. Тому що викладачі старої радянської системи підготовки»,- розповідає Антон та вважає, що йому дуже пощастило з високим рівнем інституту. Тепер він знайшов цікаву роботу, а маючи крім престижного диплому ще й ґрунтовні знання, він може сподіватися на швидке кар’єрне зростання.
Автор: Олександра Індюхова
Редактор: Євген Тейзе