1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Технології

Чи існує таємна російська суперзброя?

Фабіан Шмідт | Дмитро Каневський
15 серпня 2019 р.

Вибух на російському військовому полігоні спричинив різке підвищення радіаційного фону. Припускають, що інцидент стався під час випробувань нової ядерної крилатої ракети. Що про це відомо?

https://p.dw.com/p/3Nwmr
Кадр із анімаційного відео, представленого Володимиром Путіним 1 березня 2018 року
Кадр із анімаційного відео, представленого Володимиром Путіним 1 березня 2018 рокуФото: bbc
"Крилаті ракети" - карикатура Сергія Йолкіна
"Крилаті ракети" - карикатура Сергія Йолкіна Фото: DW/Sergey Elkin

Президент Росії Володимир Путін уперше оголосив про розробку нової ядерної крилатої ракети під час звернення до Федеральних зборів 1 березня 2018 року. Тоді ж було продемонстровано і анімаційне відео, де ця ракета пролітала над океанами, успішно оминаючи системи протиповітряної оборони, пролітала над мисом Горн і, зрештою, точно влучала у ціль у Флориді. Російський державний пропагандистський канал RT у своїх повідомленнях називав ракету 9М730 "Буревестник". За класифікацією НАТО її назва - SSC-X-9 Skyfall. Однак військові експерти відразу ж засумнівалися в існуванні цієї новинки.

Вибух вказує на випробування ракети

8 серпня потужний вибух стався на військовому об'єкті неподалік Сєверодвінська в Архангельській області, як підтвердила російська державна корпорація "Росатом". Там також підтвердили загибель п'ятьох своїх співробітників під час проведення робіт, "пов'язаних з радіоізотопним джерелом живлення". Окрім працівників корпорації, загинули також двоє представників міністерства оборони РФ.

Пресреліз "Росатома" відразу ж викликав запитання, адже більшість ізотопів є радіоактивними та зазвичай не використовуються у пальному для рідинного реактивного двигуна.

Військовий об'єкт поблизу Сєверодвінська
Військовий об'єкт поблизу СєверодвінськаФото: AFP

Російський "Росгидромет" лише 13 серпня - тобто майже через тиждень після аварії - заявив, що рівень радіації у районі вибуху перевищував норму в 4-16 разів. За даними природоохоронної організації Greenpeace, радіаційний фон перевищив норму у 20 разів. Ці дані вказують на те, що під час інциденту стався викид радіації.

Позаяк ракети на рідкому паливі не виділяють радіацію, можна припускати, що в Архангельській області випробували не лише конвенціональну, але і ядерну рушійну систему. 

І хоча Путін наполягав на тому, що нова суперзброя вже пройшла успішні випробування у 2017 році, жодних незалежних доказів на підтвердження цих слів російського президента немає. Американський телеканал ділових новин CNBC наприкінці березня цього року, посилаючись на анонімні джерела з американської розвідки, повідомив, що з лютого 2018-го Росія провела вже п'ять випробувань цієї одиниці зброї, однак усі вони завершилися провалом. За даними мовника, ракета жодного разу не змогла подолати навіть 17-кілометрову відстань.

Небезпечні технології

Ракета "Буревестник" мала би стати першою у світі міжконтинентальною крилатою ракетою. Її стратегічні характеристики перевищували б міжконтинентальні балістичні ракети, які після запуску летять за заданою траєкторією і теоретично можуть бути перехоплені системами протиракетної оборони.

На практиці ж через високу швидкість ці ракети не вдавалося перехопити ще з 1980-их років. Американські та російські міжконтинентальні балістичні ракети можуть одночасно нести ядерні боєголовки та залишатися поза зоною ураження для систем протиповітряної оборони.

Ракетний двигун з ядерною установкою не використовує для польоту ракети енергію, що генерується унаслідок згоряння. Натомість він отримує її від ланцюгових ядерних реакцій поділу. Після Другої світової війни СРСР та США експериментували із цими технологіями, зокрема, у розробках ракет-носіїв та військових літаків. 

Обидві країни мають літаки із ядерною силовою установкою. Під час випробувальних польотів ядерний реактор жодного разу не був підключений до двигунів. Атомольоти використовували звичайне пальне. Випробування проводилися для того, щоби зрозуміти, чи можна забезпечити надійний біологічний захист екіпажу від радіоактивного опромінення.

Викид радіації - один із найбільших ризиків, пов'язаних із крилатими ракетами з ядерною силовою установкою. Тут ризик постає не стільки для екіпажу, скільки загалом у випадку аварії ракети, що може спричинити катастрофічні наслідки.

Інцидент, який стався в Архангельській області, демонструє, наскільки небезпечною ця технологія є навіть у мирні часи.

Продаж зброї: Росія - друга у світі, Україна впала в рейтингу (11.12.2018)