Чи наважиться Рада Європи покарати Росію?

Нині серед членів Парламентської асамблеї Ради Європи триває процес збору підписів під двома пропозиціями щодо санкцій, які можуть бути застосовані проти російських депутатів, стало відомо кореспонденту DW з джерел у секретаріаті ПАРЄ. Як повідомляється, ініціатором першої є британський депутат Роберт Уолтер (група "Європейські демократи"). Він пропонує виключити делегацію Росії з ПАРЄ. У другій пропозиції датського парламентаря Могенса Йенсена (Група соціалістів) йдеться про те, щоб позбавити російських депутатів права голосу на сесіях ПАРЄ до кінця року або до моменту, коли політика Кремля щодо України набере цивілізованих форм.

Санкції жорсткі та пом’якшені

Згідно з регламентом ПАРЄ, ці пропозиції повинні зібрати 50 підписів депутатів з двох політичних груп та п’яти національних делегацій і бути зареєстровані до 24 березня (весняна сесія ПАРЄ розпочинає свою роботу 7 квітня). Після цього вони розглядатимуться на засіданні Бюро, а відповідний комітет ПАРЄ призначить доповідача по суті цих пропозицій, і за результатами доповіді в ході пленарного засідання депутати голосуватимуть "за" чи "проти" санкцій щодо російської делегації.

Проте, на думку джерел DW у ПАРЄ, британський варіант санкцій щодо Росії майже немає шансів бути схваленим. "Росію не виключили з ПАРЄ навіть за війну в Чечні", - нагадало джерело. Крім того, за деякою інформацією, голова російської делегації Олексій Пушков (група "Європейські демократи") недвозначно натякнув президентові ПАРЄ Ен Брасеру, що в разі, якщо пропозиція Роберта Уолтера набере офіційного статусу, тоді на знак протесту Росія першою заявить про свій вихід зі складу Асамблеї, навіть не чекаючи на результати голосування.

Щодо данської пропозиції, то вона може отримати схвалення Асамблеї. Саме до такого варіанту санкцій проти Росії вдалася ПАРЄ у квітні 2001-го року за порушення прав людини в Чечні. Проте водночас у 2008 році ПАРЄ не підтримала пропозицію Грузії позбавити російську делегацію права голосу за розгортання війни у Південній Осетії.

У пошуках фактів

Тим часом у ПАРЄ прийнято рішення про направлення до України спеціальної місії, до складу якої увійдуть президент Асамблеї Ен Брасер, генеральний секретар ПАРЄ Войцех Савицький, співдоповідачки Моніторингового комітету з питань України Майліс Репс і Марієтта Пурбе де Лундін, голова російської делегації Олексій Пушков, член російської делегації від Комуністичної партії Леонід Калашніков та інші.

З 22-го по 24 березня місія відвідає Київ, Львів, Донецьк і, можливо, Одесу. Відвідання місією Криму "малоймовірне", сказали DW у ПАРЄ, оскільки "українська влада не контролює там ситуацію".

"Це буде ознайомчий візит для встановлення фактів, і місія не прагне бути дуже публічною під час свого перебування в Україні", - сказало джерело, відмовившись уточнити, які саме факти збираються виявити в Україні представники ПАРЄ. Проте, очевидно, представники ПАРЄ шукатимуть докази (чи їх відсутність) "розгулу фашизму та радикалізму" в Україні.

А російський посол - "проти"

У п'ятницю, 14 березня, Комітет міністрів Ради Європи, до складу якого входять 47 послів держав-членів РЄ за результатами засідання, присвяченого питанню України, ухвалив офіційне рішення. У ньому, зокрема, висловлюється підтримка Україні та українському народу й наголошується важливість зусиль, зокрема РЄ, у пошуку політичного рішення кризи в країні.

Комітет міністрів також висловив "надзвичайну стурбованість щодо намірів провести референдум у Криму" та привітав рішення генсека РЄ Турбйорна Ягланда направити на розгляд Венеціанської комісії питання щодо легітимності референдуму.

За рішення Комітету міністрів проголосували всі посли, присутні на засіданні, окрім послів Вірменії та Сербії, які утрималися. Посол Росії єдиний голосував "проти".