Чернівецький університет поповнив перелік світової спадщини ЮНЕСКО

Резиденція митрополитів Буковини (Чернівецький університет), збудована у 1864-1882 роках, стала черговою українською пам’яткою архітектури, яку внесено до переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Площа ансамблю, куди включено митрополичий, семінарський, монастирський корпуси, церква та парк, сягає близько десяти гектарів. На стінах церкви збереглися розписи та іконостас 19 ст. У залах мозаїка, порцелянові й кахельні печі, а стелі розписані олійною фарбою з позолотою. Заявку до списку ЮНЕСКО Чернівецький університет зробив чотири роки тому. Процес включення до списку відбувся доволі швидко, прокоментувала в інтерв’ю Deutsche Welle член національного комітету ІКОМОС Юлія Стріленко. Адже у міжнародних експертів, за її словами, було чимало зауважень до цього ансамблю: парк не в порядку, окремі мармурові зали не збереглися в первісному стані, а от до архітектурних форм – жодних претензій.

Могло бути й більше

Науковець вважає, що нині у списку ЮНЕСКО могло би бути значно більше національних українських пам’яток: «Якби керівництво цих об’єктів та держава більш відповідально ставилися до оформлення документації та вчасної подачі». Часто досьє на пам’ятку роблять поспіхом, нефахівці і без консультацій зі спеціалістами ІКОМОСу, пояснює Стріленко. Негативним прикладом з оформлення документації, на її думку, є заповідник «Херсонес», досьє на нього готують вже десять років. Щоправда, нині ситуація дещо покращилася, додала науковець. Загалом, Україна готує документи і очікує на рішення комісії ЮНЕСКО ще на два десятки пам’яток. Серед них: палац Бахчисарайського заповідника, замок у Кам'янець-Подільському, історична частина Одеси та дерев’яні церкви.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Наталя Неділько