Чи доведеться воювати українським студентам?

32-річний Павло вже десять років живе за кордоном. Спочатку він навчався у Німеччині, а зараз - у Австрії. Сам він з маленького містечка Добромиль Львівської області. Саме туди, за місцем його української прописки, і прийшла повістка з військкомату. "У нас містечко маленьке, всі одне одного знають. Батьки розповідають, що загалом таких повісток прийшло близько двох сотень", - ділиться Павло.

Правила вручення повістки

Павло – далеко не єдиний український студент за кордоном, який нині запитує себе, що робити. Адже, за різними підрахунками, станом на 2013 рік у одній лишень Європі навчається близько 30 тисяч українців. Тим з них, хто є чоловіками призовного віку, попри їхнє навчання за кордоном, як і Павлу, можуть надійти або, можливо, вже надійшли повістки за місцем прописки в Україні. Як же реагувати на них?

"Повістка має бути вручена особисто в руки, або у такий спосіб, який гарантує, що адресат її отримає. Всі інші способи можна оскаржувати", - заспокоює доктор юридичних наук, професор кафедри адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Берлач. За його словами, якщо людина перебуває за межами країни, повістку може надсилати або вручати особисто лише представник офіційної української установи за кордоном, в даному випадку – консульства. "Якщо наші громадяни знаходяться у них там на обліку, то вони можуть бути таким чином сповіщенні про мобілізацію", - розповідає Анатолій Берлач. До речі, отримати повістку чоловіки призовного віку можуть навіть під час перетину кордону. "Мені відомі випадки, коли наші громадяни отримали повістки на кордоні Росії, Криму", - продовжує експерт.

Студентів і аспірантів мобілізація не торкнеться

Утім, на даному етапі, коли йдеться про третю хвилю часткової мобілізації, призивати до лав Збройних сил України студентів та аспірантів денної форми навчання взагалі не повинні, пояснює Анатолій Берлач. Це однаковою мірою стосується як студентів українських вишів, так і українських студентів за кордоном. Тож, якщо батьки студента за його відсутності отримали повістку з військкомату, перш ніж панікувати, варто сповістити відомство про студентський статус сина. Саме так, приміром, вчинили батьки студента Павла.

Щоправда, навчання в університеті ще не гарантує, що студент взагалі ніколи не буде залучений до бойових дій. За словами юриста Берлача, є одне "але": "Ці всі правила діють за умов, якщо у державі не введено воєнний стан. Якщо буде введено воєнний стан, тоді призиватимуться усі військовозобов'язані". Тоді вже, додає експерт, не гратиме жодної ролі: чи студент навчається у київському університеті чи, приміром, у німецькому.

Без підготовки на фронт?

Український студент Павло переховуватися від призову за кордоном не збирається – навпаки, вже найближчим часом молодий чоловік планує відвідати Україну. "Я не боюся повертатися до своєї країни, і жодна повістка мене не лякає, просто не хочеться щоб наші хлопці, які не мають уявлення про те, як зброю у руках тримати, ставали "гарматним м’ясом".

Павло говорить про те, що чи не найбільше хвилює потенційних юних призовників та їхніх батьків. Річ у тім, що студенти, котрі навчаються на денній формі, проходять військову підготовку на військових кафедрах тільки на третьому-четвертому курсі. "Відповідно, якщо немає цієї підготовки, то посилати людину без елементарних військових навичок, навіть якщо вона є військовозобов'язаною, нелогічно і безглуздо", - коментує ситуацію викладач та експерт з адміністративного права Анатолій Берлач.

З огляду на це українські політики виступають за те, щоб мобілізація не поширювалася на призовників, яким на сьогодні лишень виповнилося 18 років, оскільки вони не пройшли ще жодної воєнної підготовки, яка зазвичай має тривати щонайменше три місяці. Як повідомив на брифінгу 24 липня заступник начальника мобілізаційного відділу мобілізаційного управління Міністерства оборони Олександр Правдивець, поки що вік призовників буде коливатися в діапазоні 25-40 років. І хоча, за словами Правдивця, призиватися цього разу, можливо, будуть військовозобов'язані, які не служили в армії і не мають відповідної військової підготовки, це будуть військовозобов'язані другої категорії, які передані в запас по досягненню 25-річного віку, а також ті, хто пройшли підготовку на кафедрах у вищих навчальних закладах.