Чого німецький бізнес очікує від Зеленського
14 червня 2019 р."Це дуже вдалий час для проведення нашого заходу, адже щойно стало відомо, що новий президент України Володимир Зеленський незабаром відвідає Берлін та зустрінеться з бізнесом", - з такими словами голова Німецько-українського форуму Райнер Лінднер (Rainer Lindner) відкрив у середу, 12 червня, конференцію, присвячену перспективам українського банківського ринку. Захід, що відбувся в німецькій столиці, зібрав представників великих німецьких та європейських банків, а також бізнесменів, які ведуть чи зацікавлені у веденні справ в Україні. Київ на форумі представляв заступник голови Національного банку України (НБУ) Дмитро Сологуб та українські банкіри та менеджери.
Та, попри досить спеціалізовану тему, розмова під час виступу періодично поверталася до політики. Майже усі учасники заходу намагалися спрогнозувати те, як зміна влади в Україні позначиться на банківському ринку та економіці країни загалом. DW запитало спікерів конференції про те, що вони думають з цього приводу.
Важливі успіхи
Обговорюючи те, як політика може вплинути на ведення справ в Україні, співрозмовники не вагалися згадувати речі, які за останні роки змінилися на краще. Так, директор українського представництва німецького банку Deutsche Bank Бернд Вурт (Bernd Wurth) зауважив, що за останні декілька років українській владі вдалося провести більше реформ, ніж за попередні два десятиліття. "Це газова сфера, реформа НБУ, банківського ринку - все це важливі реформи з точки зору банкіра", - запевнив Вурт.
Філіп Свенс (Philip Sweens), керівний директор гамбурзької логістичної компанії HHLA International GmbH, яка є одним із найбільших портових операторів у світі, особливу увагу звернув на покращення ситуації у правилах виплати дивідендів, лібералізацію валютного ринку, стабільну та незалежну політику НБУ та оздоровлення банківської системи України. Все це, за його словами, значно полегшило компанії ведення справ в країні.
Про привабливу для інвесторів політику Національного банку України говорив і Лінднер, на думку якого цей факт потребує особливого відзначення на тлі тих викликів, що стоять перед Україною. "Особливо очевидно це у порівнянні з Туреччиною, де облікова ставка (відсоток, під який національні банки кредитують комерційні банки у своїй країні, - Ред.) зараз сягає 24 відсотків", - зазначив голова Німецько-українського форуму. Для порівняння, облікова ставка НБУ зараз складає 17,5 відсотка.
Невирішені проблеми
Попри ці позитивні оцінки, не меншу увагу банкіри та бізнесмени приділяли й тому, що до цього часу так і не було зроблено. Кроки у цьому напрямку, на їхню думку, продемонстрували б, що новий президент України також готовий йти на зустріч бізнесу.
Серед найбільш кричущих проблем Вурт називає незахищеність прав кредиторів. За словами банкіра, в Україні досі дуже легко можна залишити кредит без сплати, що збільшує ризики у кредитуванні. Не меншої уваги, на його думку, потребує і судова система країни, особливо на тлі нещодавніх рішень судів стосовно націоналізації "Приватбанку". "Доки є можливість купити необхідне рішення суду, для бізнесу це залишатиметься проблемою", - резюмує Вурт.
За словами Свенса, навіть ті сфери, де вже є помітні успіхи, потребують подальшої уваги української влади. Так, впевнений бізнесмен, банківський сектор країни досі залишається вразливим у разі економічних негараздів, а закордонні банки досі слабко представлені в Україні. Попри значну лібералізацію, валютний ринок також і надалі залишається зарегульованим та забюрократизованим, додає Свенс.
Режим очікування
Чи варто чекати, що Зеленський та майбутній парламент будуть ще більш дружніми до бізнесу, учасники конференції передбачати не готові. Однак деякі заяви з оточення нового президента та судові рішення щодо "Приватбанку" викликають у них чимале занепокоєння. Зузана Франц (Zuzana Franz), яка відповідає за східноєвропейський напрямок у бізнесі франко-німецької фінансової групи ODDO BHF, окремо виділила питання націоналізованого "Приватбанку". За її словами, Україна вклала мільярди, аби захистити вкладників цього банку. Разом з іншими реформами цей крок був важливим для повернення довіри банків та інвесторів. "На цьому тлі відкотити ситуацію із "Приватбанком" у минуле - буде абсолютно неправильним сигналом", - зазначила Франц.
У будь-якому разі, політична невизначеність, пов'язана із виборами президента і парламенту, вже зробила 2019 рік певним чином "втраченим" для бізнесу, зауважує головний представник німецького банку Commerzbank AG Петер Кослінскі (Peter Koslinski). Однак, попри побоювання, зазначає він, обрання нового президента ринок зустрів нейтрально, а українська валюта залишається стабільною. "Раніше для того, аби сколихнути ринок, було достатньо лише однієї заяви політика, а зараз банківська система демонструє свою стійкість", - розмірковує Кослінські.
Загальне ставлення німецького бізнесу найвідвертіше пояснює Вурт: "Ми перебуваємо в режимі очікування. Адже ми не знаємо нового президента, і його майбутні дії важко передбачити". За словами банкіра, не раніше вересня можна буде зрозуміти, чи буде правильним залишити стратегію щодо України без змін, чи доведеться "визначити її наново".