"Чорний вхід" до ЄС

Трохи більше трьох років тому Латвія запрошувала багатіїв з країн, які не входять до ЄС. Щоб знайти вихід із глибокої економічної кризи, уряд пропонував п'ятирічні дозволи на проживання бізнесменам, які вклали певні суми грошей у нерухомість чи латвійські підприємства. Завдяки цьому інвестори могли безперешкодно подорожувати країнами Шенгенської зони.

Завдяки цьому Латвії, яка на початку 2014 року приєднається до єврозони, вдалося привабити понад півмільярда євро інвестицій. Така "програма лояльності" була вигідна начебто всім - і державі, й закордонним бізнесменам. Та віднедавна довколо неї спалахнули нові дебати. Критики програми застерігають від напливу мігрантів та "розпродажу" країни.

Популярна нерухомість

"Латвія зелена та спокійна на відміну від гучної, метушливої Москви. Чимало тутешніх людей розмовляють російською і в багатьох місцях можна насолоджуватися російською культурою", - каже Олександр Гафін. 59-річний банкір з Росії розбагатів завдяки фінансовим інвестиціям. Більшу частину року він проводить із родиною в найбільшому латвійському місті-курорті Юрмалі. "Звісно, мати дозвіл на проживання корисно, адже з ним можна подорожувати всіма країнами Шенгену, зокрема тоді, якщо в автократичній Москві стане зовсім незатишно", - цитує слова банкіра інформагенція dpa.

Олександр Гафін та його родина - з тих майже семи тисяч іноземців з-поза меж ЄС, які отримали легальний статус у Латвії, попередньо вклавши гроші в економіку країни. Понад 70 відсотків - росіяни, решта - українці, казахи та дедалі частіше - китайці. За даними латвійських ЗМІ, за перші девять місяців поточного року громадяни Китаю придбали у Латвії увосьмеро більше нерухомості у порівнянні з аналогічним періодом торік.

Для отримання бажаного документу, іноземні інвестори мусять придбати в Латвії нерухомість вартістю щонайменше 50 тисяч латів (71 тисяча євро) в сільській місцевості або удвічі дорожчу - в Ризі та інших великих містах. Альтернатива - покласти гроші на довгостроковий депозит у латвійському банку чи інвестувати в латвійську компанію. Але більшість заможних іноземців купують земельні ділянки та будинки.

Страх перед міграцією

За кілька років існування за цією програмою латвійська економіка отримала 600 мільйонів євро закордонних інвестицій - тоді, коли під час кризи країні загрожувало банкрутство. Інвестиції особливо "зцілили" фінансовий ринок та ринок нерухомості. Але критики закидають, що це штучно роздуває ринок. Крім того, місцевий ринок нерухомості можуть використовувати для відмивання грошей.

Деякі латвійці бояться також масової міграції іноземців. Окрім побоювань щодо "китайської навали", на дискусію впливають і старі страхи. Адже свого часу радянська влада цілеспрямовано сприяла переселенню росіян до Латвії. Ще досі близько третини двомільйонного населення країни мають російське коріння. Далеко не всі з них успішно інтегрувалися.

"Пряників" для інвесторів поменшає?

Представники "Національного альянсу" - найменшої з трьох партій у латвійському правоцентристському уряді, - відкрито говорять про "сучасну колонізацію Латвії", яка, на їхню думку, набула драматичних масштабів. Урешті-решт уряд вирішив у 2014 році видати дозволи на перебування 700 інвесторам, які вклали в економіку країни щонайменше 150 тисяч євро, та ще сотні підприємців, кожен з яких вкладе понад півмільйона євро. За нові правила ще має проголосувати парламент. Якщо вони набудуть чинності, то кількість дозволів на перебування, які Латвія видаватиме закордонним інвесторам, має помітно скоротитися.

Російський банкір Олександр Гафін цих дебатів не розуміє. "Ніхто з людей, які отримують дозвіл на перебування, не хоче довго тут жити", - переконаний він. Адже грошовиті бізнесмени можуть "об'їздити світ і оселитися де завгодно". На його думку, нові норми можуть лише відлякати потенційних інвесторів.