У Берліні спантеличені невиконаною обіцянкою Яценюка
23 грудня 2015 р.
Федеральний уряд Німеччини сподівається на якнайшвидше відновлення роботи Міжурядової українсько-німецької комісії з питань німецької меншини. Комісію, яка існувала з 1992 року, було ліквідовано урядом Миколи Азарова у 2010-му. Хоча фактично вона не працювала ще з 2001 року. Після того, як Камін очолив "прозахідний" Арсеній Яценюк, у Берліні сподівалися на поліпшення діалогу щодо проблем німецької меншини в Україні на виконання міждержавної угоди про співпрацю у питаннях німецької меншини в Україні, яка налічує близько 30 тисяч осіб. Ініціативу відновлення роботи комісії у січні цього року підняв уповноважений уряду Німеччини з питань переселенців і національних меншин Гартмут Кошик під час зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Голова українського МЗС запевнив, що це питання "перебуває дуже високо на порядку денному українського уряду". Відтоді минув вже майже рік, а в Берліні так і не дочекалися рішення Києва щодо комісії.
"В усіх переговорах, які я проводив із цього приводу, представники українського уряду демонстривали відкритість у питанні цієї комісії. Однак нас дивує той факт, що так довго немає жодного результату", - зазначив у розмові з Deutsche Welle Гартмут Кошик. Він вказує на те, що питання відновлення роботи комісії було погоджене на найвищому рівні. Зокрема, його піднімала канцлерка Анґела Меркель під час зустрічі з українським прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком у жовтні 2015 року. "За моєю інформацією, кацлерка Меркель і прем'єр Яценюк досягнули згоди щодо комісії", - зауважив Кошик.
Кириленко відхрещується
Невдовзі після повернення з Берліна Арсеній Яценюк дав доручення віце-прем'єру В'ячеславу Кириленку і міністру закордонних справ Павлу Клімкіну "вжити невідкладних заходів" щодо комісії. Проте справа не зсунулася з мертвої точки. На початку грудня міністерство культури просто переклало "роботу з відновлення діяльності комісії" на міністерство соціальної політики.
Справа набула політичного розголосу, коли 17 грудня група народних депутатів України зареєструвала прокт постанови за відставку міністра культури та віце-прем'єр-міністра В'ячеслава Кириленка. Серед тих, хто підписав проект, була й Ірина Фріз, яка вважає Кириленка особисто відповідальним за блокування роботи міжурядової комісії. "Відновлення цієї комісії підтримав навіть президент України. І мені дуже прикро вважати, що якась бюрократична машина окремого міністерства чи установи здатна таким чином реагувати на рішення вищих посадових осіб держави", - сказала Фріз у розмові з DW. На думку депутатки, діяльність Кириленка завдає іміджевих ударів по державі, тож керівника міністерства культури треба швидко змінювати.
Інструмент контролю та інформування
Як розповів DW голова Ради німців України Володимир Лейсле, такі комісії функціонують майже в усіх країнах Східної Європи та СНД. І відновлення міжурядової комісії з питань німецької меншини в Україні для українських німців стане чітким індикатором, що реформи в країні йдуть не лише в економічному секторі, але й на рівні ставлення до національних меншин з боку уряду України. Тим більше, що схожі міждержавні комісії діють стосовно деяких інших національних меншин.
"Для німецької сторони дуже важливо, що у них у кожній країні, де діє програма з підтримки німецької меншини, є такий інструмент контролю за програмою і з інформування країни-партнера про те, що відбувається", - розповідає лідер німецької громади. Україна цією інформацією поки не користується і не потребує її, хоча могла б у свою чергу теж інформувати Німеччину про ті заходи, яких вживає на підтримку етнічних німців.
Важлива й суто практична міжурядова комісія може вирішити деякі питання дуже швидко. Як приклади, він наводить ситуацію у Мукачевому, де місцевому німецькому центру треба модернізувати систему опалення, або інфраструктурні проекти у німецьких поселеннях на Одещині. "Постановка такого питання на засіданні комісії і внесення у протокол максимально швидко вирішує його", - пояснює Лейсле.
Відписки замість справ
Ради німців України вела листування з органами державної влади України щодо відновлення діяльності комісії ще з 2010 року. Після зміни влади в Україні 2014 року була впевненість, що комісія запрацює в середині 2015 року. Проте замість цього Рада почала отримувати відписки. "З політичного погляду, є воля і прем’єр-міністра, і міністра закордонних справ, є й підтримка з боку депутатів, і інтерес з боку німецької меншини. Чому ми (Україна) не хочемо цього робити, я не знаю", - дивується Лейсле.
Але лідер німецької громади зберігає оптимізм. "Я знаю, що наступна міжурядова комісія між Німеччиною та Росією відбудеться у квітні 2016 року в Омську. Я би дуже хотів, щоб наша комісія між Україною та Німеччиною зібралася раніше - у лютому-березні 2016 року", - сподівається Лейсле.
Питання залишається на порядку денному
Співрозмовники DW в урядових колах у Берліні вказують на те, що вже на початку 2016 року, якщо не буде фактичних зрушень у питанні німецько-української комісії, відповідний рапорт надійде до Відомства федерального канцлера. "Якщо домовленість Яценюка і Меркель не буде виконана, Берліну доведеться знову піднімати це питання на найвищому рівні", - зауважує берлінський співрозмовник DW, обізнаний зі справою.