Українці можуть втратити контроль за держзакупівлями

Законопроект під номером 9634, ухвалений на початку липня, серед представників антикорупційних громадських організацій вже набув одіозної слави. Цей документ виводить з-під суспільного контролю використання коштів державними компаніями, наголошують критики. Нині цей документ за крок до набрання чинності – його передано до Адміністрації президента, де він чекає на підпис Віктора Януковича.  «Якщо президент підпише цей законопроект, то значить освятить корупцію в Україні. Тоді вже ніякі антикорупційні відомства не будуть потрібні. Нічого буде контролювати. Корупція буде узаконена», - переконаний керівник українського представництва Transparency International Олексій Хмара.

В інтерв’ю Deutsche Welle Хмара зазначив, що ухвалений законопроект «вимиває» з під дії тендерного законодавства більше 200 мільярдів гривень державних коштів. Адже документом передбачено, що державні і комунальні підприємства, господарські товариства з державною часткою понад 50% тепер не повинні будуть проводити тендери для закупівель товарів і послуг. Виняток - лише монополісти та закупівлі, проведені напряму за бюджетні гроші.

Встигнути до виборів

Українських платників податків позбавили можливості контролювати свої гроші, наголошує голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Оскільки немає тендеру, то немає й інформації про те, хто скільки і за що купив, каже громадський активіст. «Допоки люди не запитають, де наші гроші на дороги, то нічого не буде. Питання крадіжки твоїх податків об’єднує всіх проти влади. І це ключовий страх крадія, який має чиновницький мандат», - пояснює Шабунін мотив депутатів, які проголосували за відповідний законопроект.

За підрахунками Шабуніна, цього року через тендерне законодавство має пройти до 350 мільярдів гривень. За його твердженням, з них зазвичай розкрадається близько третини. «А тепер крастимуть в рази більше. З цим законом ми цього не будемо бачити», - впевнений Шабунін. Громадські активісти побоюються, що «сховані від суспільства» гроші влада використовуватиме на виборчі кампанії. «Ми підозрюємо, що на ці кошти проводитимуть до парламенту потрібних мажоритарних кандидатів», - зазначив Олексій Хмара. 

Стійкий подразник

Українці небайдужі до того, на що витрачаються їхні гроші. Підтвердженням того оглядачі називають надзвичайну популярність нещодавно створеного журналістського проекту «Наші гроші», який на основі повідомлень вісника держзакупівель аналізував, куди влада витрачає мільярди гривень сплачених українцями податків. На сайті проекту кожна людина могла почитати про нові «вишки Бойка», закупівлі малини по 672 гривні за кілограм та про «Мерседеси» для чиновників, які закуповувалися під виглядом сміттєвозів. Відтепер усе це стане «комерційною таємницею», прогнозують журналісти. «Можна буде подавати запит на публічну інформацію. Але це неефективно, адже ми не знатимемо про що саме питати у чиновників», - прогнозує керівник проекту «Наші гроші» Олексій Шалайський. Журналіст сподівається, що інтерес громадян до витрачання коштів платників податків не зменшиться. «До нас вже зараз люди самі ходять і приносять інформацію про розпил державних коштів. Будемо перевіряти і писати», - обіцяє Шалайський.

Євросоюз попереджав

Подібний законопроект про тендерні закупівлі Верховна Рада пропонувала ухвалити ще торік. Тоді Віктор Янукович ветував його. Експерти  впевнені, що цьому сприяла тоді жорстка позиція ЄС та Світового банку, які недвозначно дали зрозуміти українському президенту, що раніше затвердженої фінансової допомоги на проведення реформ у сфері адміністрування публічних фінансів з їхнього боку не буде, якщо «непрозорий» закон набере чинності. Фінансову допомогу тоді було заморожено.

У дипломатичних колах Євросоюзу повідомили Deutsche Welle, що нині ЄС вивчає новації законопроекту про тендерні закупівлі. «Якщо наші експерти дійдуть висновку, що ситуація з адмініструванням публічних фінансів погіршується через цей законопроект, то фінансова підтримка цих проектів може взагалі бути відкладена на невизначений термін. А це - відкат назад у наших двосторонніх відносинах», - прокоментував Deutsche Welle співрозмовник у Єврокомісії.