Українсько-німецьке кіно: чи вибухне херсонський "Вулкан"?

Безкрайній степ, виснажлива спека, палючий вітер, засохлі бур'яни зростом з людину, розпечені під сонцем кавуни, розбиті дороги, міражі, тотальна безнадія, телевізор з Путіним, любов до землі, час, який неквапно тягнеться у полях зав'ялих соняшників, та пошук сенсів. Це все Херсонщина.  Це все фільм українсько-німецький фільм "Вулкан", який вийшов в український прокат 4 квітня. "Херсонської області мало в кіно, музиці і культурі. Це завжди була лише транзитна область на дорозі до Криму, тепер вона - "прикордонна". Цей регіон відомий або комічними, або трагічними речами. Але там живуть реальні люди, і реальність у них особлива", - розповів DW Роман Бондарчук, режисер фільму.

Українська провінція поза логікою

За його словами, задум зняти фільм з'явився у нього ще в 2011 році після знайомства з "дядею" Вовою, жителем містечка Берислав поблизу Каховського водосховища. За радянських часів він був директором рибколгоспу, а після розпаду СРСР почав знову шукати своє місце в житті та винаходити безумні бізнес-проекти, наприклад, викопувати рештки німецьких солдатів з-під землі й продавати їх родичам у Німеччину. До їхньої реалізації справа, щоправда, не дійшла.

Вова став прототипом одного з герої стрічки, через якого режисер намагався показати ставлення людей українського півдня до буденної реальності та пошуку себе в цій реальності. "Мене зацікавив цей персонаж, але поспілкувавшись з ним ближче, зрозумів, що всі ці його дивні ідеї – від відсутності можливостей. Це його природне бажання хоч щось зробити, змінити в житті", - каже режисер.

Сценарій фільму змінювався протягом років. На цього впливали трансформації, які відбувалися з Україною: Майдан, анексія Криму, війна на Донбасі. Так викристалізувався сюжет стрічки: перекладач київського офісі ОБСЄ Лукас у складі моніторингової місії вирушає на адмінмежу з Кримом. Після декількох дивних збігів обставин Лукас залишається сам у маленькому містечку на півдні України. Не знаючи куди йти, він опиняється в хаті місцевого дивака на ім'я Вова, який був на Майдані, воював на Донбасі, але повернувся туди, де безвихідь. Слідуючи за Вовою, Лукас повільно занурюється у життя української провінції, у світ, який виходить за рамки його уяви, де речі виглядають повністю відірваними від реальності та позбавлені усякої логіки чи структури.

Міжнародні відзнаки

Цей фільм - результат українсько-німецької кооперації. П'ять мільйонів гривень на фільм "Вулкан" Романа Бондарчука виділило державне агентство України з питань кіно, ще таку ж саму суму виділили компанія Elemag Pictures та фонд Mitteldeutsche Medienförderung з німецького Лейпцига. Також частину коштів вклала у фільм продюсерська компанія з Монако. Постпродакшин фільму здійснила німецька компанія ARRI Media. Художники з ФРН на основі історичних фотографій українських сіл початку ХХ століття відтворювали сцени затопленого села на дні Каховського водосховища.

Світова прем'єра фільму відбулася влітку минулого року на міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах та на Filmfest München у Мюнхені. Стрічка вже об'їздила 45 міжнародних фестивалів та здобула вісім престижних відзнак, з яких кілька гран-прі: на фестивалях у Вірменії, Китаї, Хорватії та Марокко. Крім того, в березні 2019 року Роман Бондарчук був відзначений за фільм Національною премією України імені Тараса Шевченка.

Універсальна історія

У фільмі знімаються лише двоє професійних українських акторів - Віктор Жданов, який зіграв Вову, та Христина Дейлик, яка зіграла доньку Вови Марушку. Більшість дієвих осіб у фільмі - це місцеві мешканці зі своїм неповторним діалектом та фактурністю. Для Сергія Степанського, який грає у фільмі головного героя Лукаса, це був акторський дебют. За фахом він звукорежисер, який працював над такими фільмами, як "Плем'я", "Нюхач", "Стрімголов". "Це мій перший і єдиний акторський досвід. Для мене "Вулкан"- це універсальна історія, де є багато шарів, які завжди будуть бентежити душі людей. Це про пошук себе і того, хто я у цьому світі, чи можу я щось змінити, чи скласти лапки і плисти за течією", - каже Сергій Степанський.

На його переконання, Херсонська область, де знімалась стрічка, є просто багатогранним тлом, на якому відбуваються ментальні пошуки героїв, і така історія могла трапитися будь-де і будь з ким, хто шукає себе і не може знайти. "Від'їжджаєте на 30 кілометрів від Києва і можете побачити те ж саме. Просто в іншому вигляді, не в степах, а в лісах. Те ж саме могло б відбуватися у Рівненській області, наприклад, де бурштин, де люди живуть зі своїм укладом і поняттями про землю, не думаючи, що там жити і їхнім дітям", -  переконаний актор.

Враження від фільму

Уже два тижні стрічка демонструється в українських кінотеатрах.  Десь аншлаги і повні зали. Десь на сеанс приходять лише одиниці. "Протягом всього фільму мене не полишало питання, чи дійсно в Україні є люди, які живуть ось так? Гнітюче, але мені фільм сподобався. Він глибокий", - каже відвідувачка київського кінотеатру "Жовтень" Альона Гурківська, яка подивилася "Вулкан". "Це фільм про те, що в кількамільйонному Києві є цивілізація, інтернет, кав'ярні, життя бурхливе, але їдеш в регіони - і там життя зовсім інше. У Херсонській області взагалі здається, що час зупинився, там середньовіччя. Але дійсно люди так там живуть", - ділиться своїми враженнями від фільму Василь Бабич.

Фільм "Вулкан" будуть демонструвати в українських кінотеатрах до кінця квітня. За словами Романа Бондарчука, покази можуть бути подовжені, якщо буде інтерес глядачі до нового українського кіно.