Невтішні підсумки
30 грудня 2013 р.Протягом року, що минає українська економіка жила у стані постійної турбулентності, вважають аналітики. В останні ж дні цього турбулентного року український уряд опублікував прогноз зростання валового внутрішнього продукту у 2014-му. В уряді прогнозують зростання на рівні трьох відсотків. Однак, Міжнародний валютний фонд прогнозує, що український ВВП зросте не більше, ніж на один відсоток. Міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor's також знизило свій прогноз для ВВП України на 2014 рік від півтора до одного відсотка.
З цим погоджуються й провідні дослідницькі центри України. Так, директор київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський сказав DW, що за оцінками цієї установи ВВП за рік зросте на 1,1 відсотка. "Україна вже два роки поспіль переживає економічну стагнацію. Добре, що ВВП 2014-го року взагалі буде зростати, але такі темпи свідчать не про вирішення економічних проблем, а про те, що вони нагромаджуються і загострюються", - каже Бураковський.
Ще більш похмурими виглядають перспективи ВВП за оцінками Міжнародного центру перспективних досліджень, що базується у Києві. "Ми очікуємо нульового зростання ВВП 2014 року, хоча уряд прогнозує його значне зростання", - сказав в інтерв'ю DW старший економіст Центру Олександр Жолудь. За його словами, наприкінці 2014 року може бути деяке покращення зовнішнього попиту на українську продукцію, а також позитивний вплив на економіку російських грошей за "Московськими домовленостями". Але і це, за словами експерта, не дозволить побороти рецесію першої половини року.
Загроза девальвації
Успіхи промисловості 2013-го теж дуже скромні. Обсяги промислового виробництва в листопаді 2013-го року, за даними Держкомстату України, знизилися на 4,7 відсотка в порівнянні з аналогічним періодом торік. При тому, що вже тоді українська економіка була в стані рецесії і не видряпалася навіть на показники докризового 2007-го року. Єдиним успіхом уряду Миколи Азарова можна вважати стабільний курс гривні. Але якою ціною він утримується?
Олександр Жолудь вважає, що ця позірна стабільність є штучною і йде на шкоду економіці. "Рецесія, яку ми маємо цього року не в останню чергу спричинена тим, що Нацбанк не стимулював економіку до зростання, а утримував номінальний обмінний курс", - каже економіст і додає, що російські гроші лише відкладають проблеми України з обслуговуванням зовнішнього боргу. А вже 2016-го року держава постане перед необхідністю найбільших в її історії виплат за зовнішніми запозиченнями.
У свою чергу Ігор Бураковський впевнений, що курсова політика Нацбанку накопичує потенціал девальвації гривні. Він теж нагадує, що внутрішній та зовнішній державні борги України невпинно збільшуються, а надходження валюти від прямих іноземних інвестицій та експорту навпаки, скорочуються, так само, як і золотовалютні резерви Нацбанку. "Український валютний ринок не є дуже масштабним, і якщо знайдеться купка спекулянтів, вони зможуть за короткий час розхитати цей ринок з усіма негативними наслідками", - застергіає Бураковський.
У боргових лещатах
Затримки державою соцвиплат населенню, що нагадує ситуацію середини-кінця1990-их, за офіційною статистикою вже перевищили суму у мільярд гривень. Однак, за оцінками голови Конфедерації незалежних профспілок України Михайла Волинця, насправді ці борги можуть виявитися в рази більшими. А якщо до них додати борги із зарплатні на державних підприємствах, внутрішній борг України демонструє рух до критичної межі.
Тим часом, вже на перші робочі дні нового року заплановано масштабні акції страйку через заборгованість із зарплатами. Повідомляється, що страйкуватимуть працівники луганського, миколаївського та чернівецького міжнародних аеропортів, яким заборгували понад два мільйона гривень зарплати. Відомо про наміри приєднатися до страйку страйкомів викладачів Національного авіаційного університету та Національного транспортного університету, викладачі яких не отримали зарплатню за грудень. Раніше до підтримку страйку заявляли страйкоми Черкаського музично-драматичного театру імені Шевченка, Львівського академічного театру імені Курбаса, Львівського драмтеатру імені Лесі Українки та Львівського театру юного глядача.
Експерти ж нагадують, що за останні десять років в Україні не спостерігалося жодних потужних всеукраїнських страйків, які б змогли вплинути на економічну політику урядів.