Україна заборонила російські платіжні системи

Україна заборонила роботу всіх російських платіжних систем на своїй території. Про це йдеться в указі президента № 467 від 17 жовтня. В чорний список потрапили шість систем: "Золота Корона", "Юністрім", "Колібрі", "Лідер", Anelik та Blizko. Санкції введено через дії, "які ставлять під загрозу національні інтереси України і створюють перешкоди для її сталого економічного розвитку".

У Національному банку України (НБУ) пояснили, що, попри таке рішення, українці як і раніше можуть проводити перекази в Росію та отримувати гроші звідти. "Шість російських систем заборонені, але залишаються ще дванадцять, через які можна робити перекази з України в Росію і навпаки. Українські банки, які працювали з російськими компаніями, мають завершити всі розрахунки й після цього повністю зупинити їхню роботу", - прокоментувала DW начальник управління оверсайта платіжних систем департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Олена Махаєва.

Росіяни чекають на тіньовий ринок

Частка російських систем на ринку переказів була доволі значною. "Доля грошових переказів здійснених за допомогою російських платіжних систем в частині переказу коштів в Україну сягає загалом 44 відсотків від зальної суми коштів, які були направлені в Україну за перше півріччя 2016 року. Це безпосередньо ті кошти, які направлені з території Російської Федерації в нашу країну",- говорить керівник управління по роботі з партнерами "Вектор Банку" Дмитро Галамага.

Тому в російських системах вважають, що рішення України створить тіньовий ринок платежів між двома країнами. "Є небезпека формування так званих "чорних коридорів", коли гроші будуть переводитися з однієї країни в іншу, минаючи платіжні системи. Крім того, обмеження конкуренції призведе до подорожчання послуги. Ціна на грошові перекази для українців зросте", - прогнозують у прес-службі системи "Лідер".

Тарифи виростуть

Рішення щодо застосування санкцій до російських систем піде на користь іншим системам, які зможуть збільшити кількість клієнтів та свої прибутки. "Доходи інших систем переказів, які не потрапили під санкції, завдяки переділу клієнтської бази тільки зростуть. Тому на перших порах, коли буде йти боротьба за клієнта, підвищення тарифів очікувати не варто", - говорить керівник управління електронної комерції "Таскомбанку" Денис Литвин. Але в подальшому рішення про включення російських систем грошових переказів у санкційні списки вплине на трансформацію цього ринку в Україні та підвищить вартість цих послуг для громадян.

"Через значне зниження конкуренції ми не виключаємо можливого зростання цін на послуги з боку інших гравців. Включені до санкційного списку системи здебільшого працювали на ринках Російської Федерації та інших країн СНД. Після припинення роботи з системами, не думаю, що в плані логістики і доступності переказів на територію Росії українські громадяни будуть відчувати серйозний дискомфорт, тому що в Україні і в Росії все ще працюють великі міжнародні системи грошових переказів. Зміни торкнуться лише вартості послуг, що надаються. У російських компаній вона була однією з найнижчих по ринку",- говорить директор з юридичних питань Банку Кредит Дніпро Максим Грінченко. Справді вартість переказу в країни СНД в російських компаніях починається від одного відсотка від суми, тоді як в Western Union - від п'яти відсотків, а MoneyGram - 2,5 відсотка.