Угорщина хоче п'ятирічної паузи для закону про освіту
20 березня 2018 р.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто вимагає від української влади відтермінувати до 2023 року набрання чинності новим законом про освіту, в якому містяться суперечливі мовні норми. Лише в такому разі Угорщина знову повернеться до підтримки євроатлантичних прагнень України, застеріг він. Відповідну заяву угорський урядовець зробив у понеділок, 19 березня, під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у Брюсселі, передає офіційний сайт МЗС Угорщини.
За словами Сіярто, важлива геополітична роль України не звільняє її від виконання міжнародних зобов’язань, у тому числі й щодо захисту мов та прав представників національних менших. Він вказав на необхідність постійних консультацій української влади з представниками угорської меншини протягом наступних п'яти років. Так само Києву слід прислухатися до рекомендацій Венеціанської Комісії щодо мовних норм закону про освіту, наголосив угорський урядовець.
У Верховній Раді пропонують подовжити перехідний період
Суперечка між Києвом та Будапештом, а також деякими іншими західними сусідами щодо нового закону про освіту триває з осені 2017 року, коли той був підписаний президентом України та набрав чинності. 7 стаття закону передбачає повний перехід навчання у всіх державних школах, за винятком навчання, на українську мову. Кульмінацією суперечки стала відмова Угорщини підтримувати проукраїнські ініціативи в Євросоюзі. Спроби порозуміння між українською владою та угорською меншиною в Україні щодо можливих змін до закону поки що не мали успіху.
Тим часом уряд України запропонував подовжити перехідний період втілення мовних норм закону до 2023 року. Наприкінці лютого поточного року комітет Верховної Ради України з питань освіти і науки рекомендував парламенту ухвалити відвовідний урядовий законопроект. Нинішній варіант закону передбачає перехідний період для застосування мовних норм до 2020 року.