Торгівля людьми: українці не асоціюють себе з потенційними жертвами

В усьому світі торгівля людьми – один з найтяжчих злочинів проти особи. Багато українських жінок, чоловіків та дітей потрапляють до країн Європи, Близького Сходу та Росії для сексуальної експлуатації та примусової праці. У межах семінару в Хайфі провідні міжнародні експерти, правники та представники неурядових організацій з 18 країн світу обговорювали шляхи розвитку міжнародної співпраці з метою ефективнішого запобігання цим явищам.

Поінформованість краща, але все ще низька

У своїх доповідях українські делегати констатували певне поліпшення ситуації в цій сфері. Проте, як уточнила в інтерв’ю «Німецькій хвилі» керівник проектів Західноукраїнського центру «Жіночі перспективи» Ірина Трохим, поліпшення статистики стосується насамперед західного регіону і пояснюється серед іншого тим, що стало складніше отримати шенгенську візу: «Жертв торгівлі людьми на Заході України стало менше, ніж, скажімо, три роки тому. Тенденція така, що менше людей їде на заробітки за кордон і відповідно менше з них може стати потенційними жертвами работоргівлі».

Позитивним моментом фахівці вважають зростання загальної поінформованості громадян про існування проблеми торгівлі людьми. Цьому сприяли, зокрема, й соціальні кампанії за участю зірок української музики Руслани, Святослава Вакарчука та інших. Однак, як наголошують експерти, на селі, звідки походить більшість жертв сучасного рабства, картина кардинально не змінилася. Інформаційні центри та осередки допомоги діють лише в обласних центрах, тоді як мешканці села часто не знають до кого звернутися по допомогу.

Моя хата скраю…

Як зазначає заступник координатора програм в Україні Міжнародної організації з міграції Оксана Горбунова, українці досі сприймають цю проблему як чужу: «Ми проводили дослідження, й результат показав, що існує досить висока інформованість суспільства, але залишається питання сприйняття явища торгівлі людьми. Громадяни України не асоціюють себе з цією проблемою».

Значно більше уваги захисту громадян за кордоном мають приділяти державні органи. Зокрема українські спеціалісти виступають за запровадження служб соціального захисту, які мали б опікуватися трудовими мігрантами в місцях компактного проживання українських заробітчан, каже представниця ECPAT International у країнах СНД Ольга Швед: «Дуже позитивний досвід Філіппін. Люди спеціально працюють тут, в Ізраїлі, захищають права своїх громадян, перевірять контракти, прожитковий рівень, щоб їхні громадяни отримали і відвезли зароблені гроші додому. Це дійсно для нас дуже позитивний приклад».

Недоліки в міжнародній співпраці

Одним із ключових факторів у протидії торгівлі живим товаром спеціалісти вважають зміцнення різнорівневих міжнародних контактів. У цьому контексті українські делегати задоволені розвитком співпраці з Ізраїлем, де за останні роки правоохоронці та влада стали докладати серйозніших зусиль у боротьбі з велетенським у масштабах цієї відносно маленької країни явищем. Натомість співпраця Києва з країнами ЄС у цій галузі, зазначають представники українських НУО, не завжди складається так гладко. Приміром, українські правоохоронці на відміну від європейських колег не мають доступу до єдиної бази даних, що значно ускладнює процес ідентифікації жертв та юридичного переслідування членів злочинних угруповань.

Автор: Дмитро Каневський

Редактор: Христина Ніколайчук