Головні тренди архітектурного бієнале у Венеції
29 травня 2018 р.Газон замість бетону
Той, хто сподівається побачити на цій виставці вражаючу архітектуру, буде розчарований. Натомість відвідувачів очікує соковитий зелений газон в австралійському павільйоні, виткані жінками килими з Бангладеш та елегантна бамбукова скульптура з В’єтнаму, у затінку якої на зручних подушках можна перепочити. Кураторки виставки Івонн Фаррелл та Шеллі МакНамара, успішні архітекторки з Дубліна, поставили собі за мету відійти від ринку нерухомості настільки далеко, наскільки це можливо. "Ми шукали людей, які вкладають душу в свою роботу і дійсно переймаються якістю життя людей, а не просто хочуть заробляти гроші". Як результат - бієнале, під час якого більше йдеться про простір і час, аніж скляні фасади.
Не планувати на віки!
Будувати на віки? Це більше не круто. Приміром, французи назвали свій павільйон "Безкінечні простори" і вивчають населені пункти, використання яких постійно змінюється. Головне питання, яким задаються архітектори: "Ми будуємо споруди чи міста?" У незакінчених, тимчасових будівлях більше не вбачають щось неприйнятне, мовляв, це радше відповідь на швидкі зміни у нашому житті. Так, наприклад, у Венеції демонструють дерев’яні житлові модулі для біженців, а ще ідеї, як покращити якість життя у нетрях. "Архітектор має працювати для людей, а не для інвесторів", - каже Яна Реведін (Jana Revedin), архітекторка та засновниця премії за "зелену" архітектуру - Global Award for Sustainable Architecture.
Матеріал - понад усе!
Цьогорічний архітектурний бієнале на рідкість чуттєвий. Він насичений ароматами копченого бамбука, китайської сосни, австралійського евкаліпта та природних будівельних матеріалів на кшталт глини, цегли й каменю. Архітектура - це більше, ніж бетон, скло або сталь, каже Шеллі МакНамара. "Вибір матеріалів показує, що архітектура - це завжди ще й фізичне явище. Матеріалом можуть стати навіть світло та гравітація".
Забудьте про зіркову архітектуру
Ельбська філармонія базельських архітекторів з фірми Herzog & de Meuron довела, що одній-єдиній будівлі під силу змінити життя навіть такого мегаполіса, як Гамбург. На такий же ефект нині сподіваються і в Абу-Дабі - торік там відкрили художній музей "Лувр Абу-Дабі", над яким працював архітектор Жан Нувель. Проте часи, коли бізнесмени та політики по всьому світу стояли в черзі, аби отримати проект від зіркових архітекторів на кшталт Френка Гері або Захи Хадід, минули. Цьогорічний бієнале демонструє, що нове покоління архітекторів готове зводити свої будинки, не піддаючись глобальному впливу часто бездушної брендової архітектури.
Серед них - китайський архітектор Сюй Тяньтянь, якому вдається поєднати традиції та сучасність у невеликих, але добре продуманих проектах. Звісно, зіркові архітектори нікуди не подінуться. Проте майбутнє - за командами майстрів, які знають, що насправді важливо: безпечність для довкілля, локальний контекст, потреби користувачів. Також у майбутньому більшу роль відіграватимуть жінки-архітекторки.
Успіх криється в деталях
Людям подобаються магічні місця. Архітекторам теж. На замовлення Ватикану десятеро іменитих архітекторів з усього світу втілили своє уявлення про каплицю у мальовничому парку на острові Сан-Джорджо-Маджоре. Результат - десять місць виняткової краси та спокою - вразив усіх. Не приховував задоволення своєю роботою навіть зірковий британський архітектор Норман Фостер. Він створив елегантну дерев’яну каплицю в оточенні ароматного жасмину. Очевидно - справжній архітектурний успіх криється в деталях.