10 років Болонській реформі
15 серпня 2012 р.Сьогодні його столик в кафе Боннського університету пустує. На літні канікули студент-економіст Александер Шрек дозволив собі зробити маленьку паузу, хоча зазвичай сидить тут майже цілодобово. Не для того, аби випити кави чи потеревенити з друзями, а для того, щоб вчитися. "Під цей звичний тихий гул навколо мені дуже добре працюється",- запевняє Александер.
В середньому вісім годин кожного дня студент-магістрант присвячує навчанню. Або вчитується у підручники, або ж сидить на лекціях чи семінарах. А під час літніх канікул – робота або практика. Такий звичний розпорядок життя сучасного студента через 10 років після впровадження болонської реформи (15 серпня 2002 року). Часу ж для друзів, спорту чи інших хобі майже не лишається.
Мрії про студентську мобільність
Студент, який прагне отримати освітній досвід за кордоном, досі стикається з багатьма перешкодами. Реформа мала це змінити. "Дуже багато непевних моментів виникає у студента, який, наприклад, провів семінар за кордоном та хоче проявити себе у своєму навчальному процесі",- критикує ситуацію керівник Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та екс-президент конференції ректорів Німеччини Марґрет Вінтермантель.
Лише кожен п’ятий студент-бакалавр проводить навчальний семестр за кордоном. А ця квота мала б становити 50 відсотків, вказує на недоліки реформи Вінтермантель. Поки ж такі показники залишаються мрією. Хоча Болонську конвенцію підписали 47 країн, "Європи університетів" ще не існує. Попри те, що ступінь бакалавра та магістра можна здобути всюди, навчальні умови в кожному університеті дуже відрізняються.
Дедалі більше студентів покидають навчання
Підбиваючи підсумки мобільності міжнародних обмінів, заступник Вінтермантель Горст Гіпплер каже, що позитивних результатів поки мало. Нова система не зробила для студентів закордонні освітні поїздки легшими, відкрито заявляє Гіпплер. Чим дуже суперечить тезам міністра освіти Анетте Шаван про те, що Болонська конвенція є "прикладом європейської історії успіху". "Реформа сприяла мобільності навчальних процесів і веде до того, що кількість студентів, які кидають навчання, знижується",- стверджує Шаван.
Однак в цьому дуже сумніваються науковці. Нещодавнє дослідження інформаційної системи вищих навчальних закладів (HIS) засвідчило, що 35 відсотків студентів-бакалаврів полишають навчання, так і не отримавши диплом. А це на 3% більше, аніж 2010 року. Натомість лише 24% студентів доводять навчання до кінця. Німецька Спілка взаємодопомоги студентів не вбачає в цьому покращень. Генеральний секретар спілки Ахім Майєр ауф дер Гайде основну причину цього вбачає у перенавантаженні студентів.
Виснаження через болонський процес
"У зв’язку з болонською реформою чим далі більше студентів почали звертатися за консультаціями",- пояснює генеральний секретар та вимагає більше фінансової підтримки для соціального забезпечення студентів. Працівники консультаційного пункту німецької Спілки взаємодопомоги студентів провели внутрішнє дослідження, яке показало, що 83 відсотки студентів страждають від перенавантаження та психічного виснаження.
Студенти скаржаться на безсоння, проблеми з концентрацією уваги та шлунком, розповідає автор дослідження Дорін Лібольд: "Багато хто втрачає інтерес до навчання та перестає отримувати задоволення від навчального процесу". Якщо не провести "реформування реформи", то можна вважати, що в майбутньому чимраз більше німецьких студентів страждатимуть від типових симптомів виснаження, вказує на невтішні тенденції Лібольд.
Потрібна реформа реформи
Міністр освіти Анетте Шаван критику та вказівки на недоліки навчальної реформи взяла до уваги. Найближчим часом вона хоче інвестувати 2 мільярди євро у реформування навчальних планів та покращення освіти. Адже наплив молодих людей до університетів зростає. Якщо десять років в університетах навчалися 37 відсотків відповідного року народження, то сьогодні – 50%.
Однак вищі навчальні заклади стикаються з цілим букетом інших проблем, які зовсім не сприяють мобільності студентів. Отримати кімнату в гуртожитку – майже як виграти в лотерею. А довгі черги у їдальнях заважають щільному графіку навчального плану. Той, хто таки виборов, за цих умов, собі місце "під сонцем" в університеті, легко його не відпустить.