Суспільне мовлення в Україні

Усунення Зураба Аласанії з посади голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) стало несподіванкою для багатьох. Контракт з Аласанією був підписаний у квітні 2017 року, і він мав працювати чотири роки. Але у четвер, 31 січня, наглядова рада достроково розірвала з ним контракт. Як повідомляється, під час таємного голосування таке рішення підтримали дев’ятеро присутніх членів ради, троє проголосували проти. Офіційних роз'яснень, що саме стало причиною ухвалення такого рішення, наглядова рада поки що не дає.

Замість офіційного пояснення дебати у Facebook

Сам Зураб Аласанія натякає на політичність такого рішення. За його словами, питання про розірвання з ним контракту не стояло на порядку денному засідання наглядової ради і з'явилося несподівано з голосу одного з членів.

На своїй сторінці у соціальній мережі Facebook Аласанія виклав витяги з тексту, який, за його словами, є проектом рішення наглядової ради. Текст містить низку закидів на його адресу: не було показано ані хресної ходи за єдину помісну церкву, ані засідання Генасамблеї ООН, ані економічного форуму, на якому був присутній президент України. Крім того, зазначається, що Аласанія неправильно зрозумів принцип "відсторонення від влади", це начебто призвело "до повної деполітизації новин", що "прямо суперечить місії надавати достовірну та збалансовану інформацію про Україну і світ". Під викладеною частиною документу Аласанія написав свій коментар: "Хоч би не палилися так відкрито..."

Голова наглядової ради Тетяна Лебедєва пізніше заявила, що відсутність висвітлення телеканалом "UA: Суспільне" подій за участі перших осіб держави не була причиною рішення дострокового розірвання контракту з Аласінією. "Уривок проекту рішення , який цитує , зокрема Зураб Аласанія, був запропонований одним з членів Наглядовоі Ради В'ячеславом Козаком і лише частково увійшов в остаточне рішення Ради", - написала Лебедєва на своїй сторінці у Facebook.

Що говорять члени наглядової ради

Члени наглядової ради НСТУ, з якими вдалося поспілкуватися DW, але які не захотіли бути названими, зауважили, що документ, який з'явився на останньому засіданні, був лише "сирим проектом", в якому, окрім оприлюднених пунктів, було чимало інших з претензіями до  Аласанії, які той не опублікував. Зокрема, йшлося також про завищені премії для керівного складу НСТУ, про нереалістичний фінансовий план мовника, про маніпуляції з донорськими грошима, ігнорування вимог наглядової ради.

Опитані DW представники наглядової ради, однак, не стали повідомляти, що саме написано в кінцевому протоколі рішення й запропонували дочекатись офіційного оприлюднення протоколу. Вони лише уточнили, що частково взяли до уваги звернення профспілки Національної суспільної телерадіокомпанії України, в якому критикується діяльність голови правління НСТУ, і в якому йому закидають порушення трудового законодавства.

До речі, українське онлайн-видання ZiK оприлюднило лист від профспілок, адресований голові наглядової ради НСТУ Тетяні Лебедєвій. "Громадськими організаціями вивчено та передано до Всеукраїнської профспілки резонансні матеріали про незаконність масштабного звільнення найманих працівників ПАТ НСТУ навесні 2017 року. Також громадські організації б'ють на сполох щодо масового порушення в компанії трудових прав. А саме: призначення на високооплачувані посади осіб без належної освіти, з порушенням кваліфікаційних вимог та конкурсних процедур; кулуарних призначень наближених до керівництва осіб ", - йдеться в листі, що його розмістив на своєму сайті ZiK.

НСТУ справді довелось пережити велику хвилю звільнень. Але, як пояснює медіа-юрист Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай, таке "очищення" від надмірно роздутого штату, який дістався НСТУ в спадок, необхідно було провести, аби суспільне мовлення взагалі вижило й в умовах обмежених ресурсів почало створювати якісний контент. За словами Розкладая, Аласанія з цим успішно впорався: з понад семи тисячного колективу в компанії залишилося працювати чотири з половиною тисяч людей, які почали робити більш якісні, незаангажовані новини, медіа-проекти, розслідування.

Тепер є ризики повернення в телефір "джинси"?

На підвищення якості програм НСТУ звернули увагу й в Інституті масової інформації (ІМІ). За словами його виконавчої директорки Оксани Романюк, моніторинг ІМІ засвідчив: на телеканалах Суспільного мовника повністю зникла "джинса", політичні події висвітлюються зважено й об'єктивно. Романюк застерігає, що після таких гучних конфліктів й звільнення голови правління НСТУ в ефір мовника може повернутись цензура, паркетні новини та "п'ятихвилинки" інформації, проплаченої політиками. "Є ризик втрати довіри до "UA: Суспільне" - довіри, яка тільки почала зароджуватися", - вважає експертка. Романюк сподівається, що створена Аласанією команда продовжуватиме працювати за журналістськими стандартами та не допустить на каналах суспільно мовлення повернення "політичної диктатури".

Подібні застереження пролунали і від медіа-юриста Центру демократії та верховенства права Ігоря Розкладая. На його думку, незадоволені реформою тепер намагаються звести нанівець усі досягнення керівництва НСТУ та його голови.

Незалежні журналісти різних українських ЗМІ заявили, що вважають проявом цензури розірвання контракту з головою правління НСТУ Зурабом Аласанією. У відкритому листі вони оголосили про створення неформальної спільноти - руху проти цензури. Вони вимагають негайного скасувати результати голосування та відправити у відставку нинішній складу наглядової ради НСТУ, яка, на їхню думку, своїми діями поставила під загрозу реформу суспільного мовлення в Україні.

Тим часом Зураб Аласанія вже заявив, що через суд оскаржуватиме рішення наглядової ради після його офіційного оприлюднення.