Сонячна енергія в Україні: «зелений тариф» на сьогодні нерентабельний

Від підтримки альтернативної енергетики виграють не лише користувачі, а й держава. Адже не потрібно вкладати гроші в розвиток інфраструктури – трансформаторів станцій, ліній передач. Енергія потрібна саме в локальному місці, каже Андрій Музика - заступник голови правління компанії «Квазар» - провідного виробника сонячних батарей в Україні. На переконання Музики, для залучення приватних інвестицій у галузь потрібно скористатися досвідом Німеччини, де завдяки «стимулюючому тарифу» люди активно купують сонячні батареї для своїх будинків.

Закон вже є, але не працює

Голова громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк вказує на ухвалений цього року в Україні закон «про зелений тариф» і називає його прогресивним. «Він дуже стимулює розвиток відновлювальних джерел енергії, зокрема, і сонячної енергетики, тобто, якщо будь-яка юридична особа встановлює сонячні батареї, то держава зобов’язується в неї купувати електрику за ціною, яка в чотири рази вище від діючого тарифу» - каже Мартинюк.

Натомість представник компанії «Квазар» Андрій Музика нарікає: за нинішніх умов виробництво сонячної енергії, попри «зелений тариф», має недостатню рентабельність. Адже навіть гарантовані законом у чотири з половиною рази вищі закупівельні ціни на сонячну енергію є недостатніми - надто низьким є нинішній тариф на «традиційну» електрику. «Якщо буде зростати базовий тариф на традиційну енергетику, відповідно, буде рости тариф і на сонячну. І чим вищий буде початковий базовий тариф, тим більшим буде сонячний тариф. За логікою, має бути зафіксований тариф на сонячну енергію. Якщо вона зараз коштує 50 копійок, нехай це буде дві з половиною гривні на сонячну енергетику».

«Потрібен фіксований тариф»

Музика впевнений: фіксований тариф зацікавить людей вкладати приватні кошти в інсталяцію сонячних систем: «Ставите на свій будинок систему три кіловати, а для того, щоб ви не витрачалися на встановлення акумулюючи батарей, які зберігатимуть енергію, доки перебуваєте на роботі, можете скинути цю вироблену енергію в електричну мережу, і всі нею скористаються – заводи, підприємства, фабрики. Ввечері ж, коли повернетеся додому, Ви зможете взяти енергію з електричної мережі». Музика пропонує українським урядовцям скористатися німецьким досвідом регулювання тарифів на альтернативну енергетику: встановити економічно привабливий, фіксований тариф.

Поки лише гріти воду

Поки ж сонячні батареї коштують досить дорого і в Україні немає державної програми, яка б субсидіювала для населення купівлю сонячних батарей. Але вже нині є деякі більш реалістичні можливості енергозбереження за допомогою сонця, каже Ірина Ставчук - експерт Національного екологічного центру України: «Що було цікаво, особливо для сільської місцевості – сонячні колектори по нагріванню води. Вони простої конструкції. У Німеччині два метри встановленого сонячного колектору по нагріванню води коштують 400 євро. І цих двох квадратних метрів вистачає для того, щоб нагріти чотири куби води на день при температурі навіть помірній. Тобто не сонячний яскравий день, а навіть при температурі 15 градусів, і відповідно там більшу частину: і весною, і влітку і восени люди могли зігрівати воду, не використовуючи електроенергію».

Найперспективніший – Крим

Андрій Музика не втрачає оптимізму, каже – в Україні цікавість до сонячної енергії буде. «Найперспективніший регіон, безумовно, це Крим. Це південь нашої України. Як показує досвід Німеччини, де успішно в районі Гамбургу, який набагато північніше знаходиться, ніж найпівнічніша точка України. І там успішно ставлять ці системи, ще й уміють заробляти на цьому кошти. Тому що іде в розрахунок не скільки те, скільки виробили електроенергії, а скільки заощадили на викидах. Тобто, при цьому враховується, наскільки теплоенергостанція менше викинула викидів». Поки ж українські виробники 99 відсотків продукції експортують до країн ЄС – до Німеччини, Франції, Іспанії, Італії, Португалії. В Україні ж сонячні батареї купують вкрай мало, та й те – китайського виробництва.

Автор: Ольга Веснянка

Редактор: Євген Тейзе