Вільний університет Берліна
1 березня 2013 р.
Берлін модний. Він притягує молодих людей і митців з усього світу. Бурхливе життя у німецькій столиці, порівняно з Лондоном, Парижем або Нью-Йорком, має величезну перевагу: ціни тут усе ще помірні. Тому дозволити собі жити у цьому місті можуть і студенти. 28,5 тисяч із них навчаються у Вільному університеті Берліна, 17 відсотків серед них - студенти з-за кордону. А частка іноземців серед докторантів узагалі складає 23 відсотки. Молоді люди можуть обирати серед понад 150 спеціальностей. Відома клініка Charité, у якій спільно працюють Вільний та Гумбольдський університети, є найбільшим медичним факультетом Європи.
Лідер у царині гуманітарних наук
Вільний університет отримав титул елітного ще у 2007 році. 2012-го він захистив це звання у конкурсі, який раз на п'ять років проводить німецький уряд та 16 федеральних земель. Ідеться не просто про престижну відзнаку, але й про додаткове фінансування, яке вищий навчальний заклад отримує на додачу до титулу. Щорічно до 2017 року, в якому буде проведено новий конкурс, кожен елітний університет отримуватиме по 10 мільйонів євро.
На особливо високому рівні у Вільному університеті розвинені гуманітарні науки. Найбільшою дослідницькою інституцією в цій галузі в Німеччині є "Далемський центр гуманітарних наук" (Dahlem Humanities Center). Його особливістю є такі спеціальності, як арабістика або юдаїка, які в інших німецьких університетах не так легко відшукати. "Центр краєзнавчих досліджень" (Center for Area Studies) об'єднує регіонознавчі дослідження у Північній та Латинській Америці, Східній Європі та Східній Азії, на Близькому Сході та в окремих країнах Європи. А Інститут імені Отто Сура своєю чергою є одним із найбільш престижних у Європі осередків політичних наук.
Міжнародна співпраця
Вільний університет також активно співпрацює із закордонними вишами. Важливу роль у цьому співробітництві відіграє підтримка молодих науковців. Представництва університету містяться по всьому світу: у Брюсселі, Каїрі, Нью-Делі, Нью-Йорку, Москві, Пекіні та Сан-Паулу. Акцент на міжнародній співпраці Вільний університет ставив ще від часу заснування, завдячуючи в цьому питанні історії своєї появи. А засновано його було 4 грудня 1948 року, незадовго після завершення Другої світової війни, коли Берлін був розділений на чотири окупаційні зони.
Університет Гумбольда, створений ще 1810 року, знаходився тоді в радянському секторі. Там було дуже жорстке ставлення до студентів, які мали критичні погляди на систему. Тому студенти та викладачі, за підтримки американських союзників та берлінських політиків, заснували новий університет. "Острівне" перебування у відділеному від решти ФРН Західному Берліні змусило університет налагоджувати контакти із Західною Німеччиною, Європою та цілим світом, аби підтримувати високий інтелектуальний рівень. Ці зусилля і досі приносять свої плоди: нині Вільний університет має партнерські зв'язки із більш ніж 150 науковими інституціями в усьому світі.
Наукова гостинність
Вільний університет Берліна користується популярністю серед міжнародних науковців. За даними дослідження, здійсненого Гумбольдським університетом, згаданий вищий навчальний заклад є улюбленим місцем перебування в Німеччині докторантів з усього світу.
"Veritas - Justitia - Libertas" - "Істина, справедливість і свобода" - це гасло на печатці Вільного університету Берліна. У 1968 році він став осередком студентських протестів, звідси поширювалися ідей відкритості, рівності і демократії. Університет і досі присуджує премію свободи її поборникам.
Молодий виш із багатими традиціями
Вільний університет Берліна знаходиться в Далемі - дуже зеленому південно-західному районі німецької столиці. Кампус складається з групи будівель, які знаходяться на невеликій відстані одна від одної. Плануючи спорудження університету у 1948 році, архітектори орієнтувалися на американський тип студмістечка - це було новинкою для післявоєнної Німеччини. Проте до комплексу університетських споруд належить і будівля Товариства кайзера Вільгельма. Ця інституція була попередницею Товариства Макса Планка, у ній проводили дослідження такі визначні науковці, як Альберт Ейнштейн, Макс Планк та Вернер Гайзенберґ.
А з 2005 року предметом гордості університету став "Берлінський мозок" - так у народі називають нову Філологічну бібліотеку. Зірковий архітектор лорд Норман Фостер, котрий спорудив над Рейхстагом скляний купол, спроектував цю прозору будівлю. Тут студенти можуть читати, проводити дослідження та мріяти про майбутнє наступників Альберта Ейнштейна.