Скуповування єврооблігацій – крок до порятунку чи до узалежнення?

Аби стабілізувати ситуацію на фінансових ринках, Європейський центральний банк муситиме придбати держоблігації країн єврозони, що опинилися у скруті, на загальну суму не менше ста мільярдів євро. Таку оцінку висловили 80 відсотків менеджерів фондових бірж, опитаних агентством Reuters. А кожен п'ятий з них упевнений, що для заспокоєння ринків необхідні 250 мільярдів євро. Між тим, голова Європейського центробанку Жан-Клод Тріше закликав держави єврозони неухильно виконувати власні зобов'язання. "Ми очікуємо, що уряди займатимуться своєю роботою, і що вони усвідомлюють свою відповідальність", - сказав Тріше. Зокрема, ЄЦБ вимагає від урядів у Римі та Мадриді вжити всіх необхідних заходів для якнайшвидшого скорочення бюджетної заборгованості.

Він додав, банк активно скуповує державні облігації на вторинному ринку і планує це робити і надалі. Голова Європейського центрального банку послідовно відстоює свою позицію і відбивається від критики рішення купувати єврооблігації. Таким чином, пише впливове німецьке ділове видання Handelsblatt, він будь-якою ціною намагається підняти ступінь довіри інвесторів на світових ринках.

Загроза залежності

Водночас авторитетний німецький економіст Вім Кестерс вважає цю політику керівника ЄЦБ щонайменше ризикованою. Кестерс пояснює чому: "Ці заходи можуть принести лише короткостроковий ефект, - прогнозує економіст. Європейський центральний банк по-суті добровільно іде на залежність, хоча у його статутних документах чітко прописано, що цей інститут є незалежним. Натомість він скуповує єврооблігації Італії та Іспанії, хоча ці країни не перебувають, так би мовити, під його "парасолькою". Це велика помилка", - сказав Кестерс в інтерв’ю радіостанції Deutschlandfunk.

Натомість економіст бачить іншу можливість виходу із непростої ситуації на ринках. За його словами, "кон'юнктурними напівзаявами й напівзаходами" неможливо обмежуватися. Необхідно було б дати ринкам чіткі, зрозумілі орієнтири. "Проблема ліквідності на сьогодні існує лише в одній європейській країні - Греції. І з цим треба щось робити. Усе інше лише дезорієнтує ринки", - каже Кестерс, вказуючи одночасно на відсутність чіткого і конкретного плану оздоровлення економік країн ЄС.

У Мадриді заспокоюють

Напередодні міністр фінансів Іспанії Єлена Сальгадо заявила, що її країна не потребує жодної сторонньої допомоги. «Заяви представників усіх відомств ідентичні – Іспанія і наші економічні основи дуже далекі від того, щоби просити по допомогу», - заявила вона. Раніше схожі за змістом заяви лунали від прем'єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі. Економісти останніми тижнями висловлювали скептицизм відносно економічних перспектив Іспанії та Італії, які могли б стати наступними «жертвами» боргової кризи у єврозоні і тоді б могли звернутися по отримання допомоги від партнерів у ЄС.

Дмитро Каневський / reuters, afp
Редактор: Євген Тейзе