Найцікавіше з берлінської зустрічі "нормандської четвірки"

"У мене для вас дуже погана новина, яка засмутила всю нашу делегацію", - цими словами президент України Петро Порошенко розпочав у ніч проти четверга, 20 жовтня, прес-конференцію після майже п'ятигодинних переговорів лідерів країн "нормандської четвірки". У приміщенні посольства України в Берліні, де проходила прес-конференція, одразу запанувала тиша. Журналісти вже приготувалися швидко передати новину в редакції, коли Порошенко додав: "Це - програш київського "Динамо". Нервовий сміх прокотився залом, а президент наступною фразою коротко підбив підсумки переговорів: "Але приємно, що це - лише єдина погана новина сьогодні".

Чекали гіршого

З досвіду попередніх зустрічей у "нормандському форматі" всі ознаки вказували на те, що варто очікувати невтішних новин. По-перше, переговори затягнулися більше ніж на дві години. По-друге, сторони раптом оголосили незаплановану коротку паузу. У кулуарах одразу зашушукалися: сторони пішли обдумувати пропозиції і радитися. Напруженню посприяла ще й геть комічна ситуація. Десь на другій годині очікування журналістами Петра Порошенка в посольство України в Берліні подзвонили з прес-служби президента України з вимогою прибрати прапори Німеччини і Євросоюзу, які були встановлені на подіумі для виступу Порошенка. Залишили лише український прапор. "Ну все, кепські справи, мабуть посварилися", - пожартував хтось у залі.

Вибори "до" чи "після"...?

Та впродовж усієї прес-конференції Порошенко усіляко демонстрував, що він - у доброму настрої і що Україні вдалося досягти певного результату. Головне - це домовленість щодо розробки "дорожньої карти" втілення мінських угод. Тобто, певних кроків і заходів задля виконання всього того, про що сторони говорять упродовж майже двох останніх років. "На сьогоднішній день німецькі та французькі пропозиції щодо основи "дорожньої карти" були затверджені "нормандським форматом", - заявив Порошенко і додав, що ще півроку тому ніхто і чути не хотів про "дорожню карту".

Серед головних пунктів "дорожньої карти" - блок з питань безпеки. Саме на нього пішла левова частка зустрічі - майже чотири години. За словами Петра Порошенка всі сторони, включно з Росією, яка раніше була проти цього, підтримали поліцейську місію ОБСЄ на Донбасі. Місія має бути в тому числі гарантом безпеки на майбутніх місцевих виборах в окремих районах Донецької та Луганської областей. Другий важливий пункт - виведення іноземних збройних підрозділів з України. За словами Порошенка, вибори мають відбутись на Донбасі лише тоді, коли "безпекові умови нададуть можливість проводити ці вибори". На уточнююче запитання DW, чи означає це, що Росія пішла на поступки у спірному питанні, коли проводити вибори - до чи після виведення підрозділів і повернення контролю над кордоном Україні, Петро Порошенко не дав чіткої відповіді. "Про дату виборів поки взагалі не йдеться", - заявив він.

Особливий статус Донбасу

Слова Порошенка пізніше підтвердила і канцлерка Німеччини Анґела Меркель на спільній прес-конференції з президентом Франції Франсуа Олландом. Обоє політиків після розмов у форматі чотирьох продовжили переговори з Володимиром Путіним. На порядку денному було питання Сирії. Саме тому до преси глави двох країн вийшли вже пізно вночі - після того як поїхав Володимир Путін. За словами Меркель, більшість часу лідери держав витратили саме на обговорення питання розширення місії ОБСЄ та її доступу до всіх непідконтрольних урядові України районів Донбасу. Найскладнішим же, на її думку, залишається включення в "дорожню карту" питання особливого статусу Донбасу і його подальшого втілення. Канцлерка закликала до пошуку компромісу в цьому напрямку.

За зачиненими дверима, подалі від преси

Початок саміту виглядав, на перший погляд, цілком звично. Петро Порошенко із гостей прибув на зустріч першим, о шостій годині вечора за Києвом. Услід за ним, рівно за півгодини до зустрічі й згідно з графіком приїхав президент Франції Франсуа Олланд. Останнім, і як завжди із запізненням, прибув лідер Росії Володимир Путін, щоправда, цього разу запізнився він "лише" на тридцять хвилин. Сама господарка саміту канцлерка Анґела Меркель зустрічала кожного гостя на червоній доріжці. І після рукостискання і обов'язкових посмішок на камеру проводила всередину будівлі відомства федерального канцлера. Саме там і мала відбутися розмова чотирьох.

Утім, запитати щось до або в перерві зустрічі у журналістів можливості не було. Цього разу майже всю пресу розмістили в прес-центрі - в іншій будівлі. До перших осіб допустили лише знімальні групи телеканалів - та й то на короткий час. Журналісти, які були присутні на попередніх зустрічах "нормандської четвірки", дивувалися такому жорсткому обмеженню доступу до лідерів держав.

Акції "за" і "проти" Путіна

Тим часом напроти будівлі відомства канцлера майже без обмежень відбувалися одразу три мітинги. На двох з них демонстранти зустрічали лідера Росії антипутінськими плакатами та гучними гаслами. Пліч-о-пліч вишикувалися українці та сирійці. Як перші, так і другі звинувачували Володимира Путіна у військовій агресії проти своєї батьківщини. Причому сирійці вигукували також і проукраїнські гасла, а дехто тримав і прапор України. У двадцяти кроках від них невелика група - близько десяти осіб - мітингувала "за" Путіна, розмахуючи прапорами Радянського Союзу та так званої "Новоросії". Щойно до них підходили телевізійники з камерами, мітингувальники починали лаятися на адресу президента України і української влади. Найбільш агресивних учасників цього мітингу поліція час від часу відводила убік і просто тримала декілька хвилин - для заспокоєння.