Продаж "Мотор Січ": як Китай та США борються за підприємство
19 грудня 2019 р.
Спочатку про це публічно оголосив новий голова "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус, а днями підтвердив керівник підприємства В'ячеслав Богуслаєв: більше половини акцій "Мотор Січ", українського виробника двигунів для літаків та крилатих ракет, продано китайській компанії Skyrizon Aircraft.
Від самого початку ця угода пов'язана зі скандалами. Ще у 2017 році продаж компанії заблокувала Служба безпеки України (СБУ), а тепер проти продажу одного з найбільших виробників авіадвигунів у світі виступає Вашингтон. DW з'ясовувала, як українське підприємство опинилося у центрі протистояння між двома світовими гігантами.
Стратегічна важливість
Зацікавленість китайців у придбанні українського підприємства легко пояснити. "Мотор Січ" почало випускати авіадвигуни ще в часи Першої світової війни і зараз є одним з найбільших виробників авіаційної промисловості пострадянського простору. Компанія виробляє двигуни до літаків, гелікоптерів, крилатих ракет, а також промислові газотурбінні установки. Її продукція постачається у понад 100 країн, серед яких Китай посідає чільне місце. За даними видання Global Times, у Китаї експлуатується більше 1200 двигунів 13 різних типів, виготовлених на "Мотор Січі". Також використання українських розробок може зробити Китай незалежним у сфері будування авіадвигунів, де Пекін досі багато в чому залежить від інших країн. При цьому Китай прагне стрімко розвивати власну авіагалузь. Звідси і різнобічний інтерес Пекіна до технологій - достатньо згадати недавню угоду з "Антоновим".
Утім, виробничі потужності "Мотор Січі" грають чималу роль і для української обороноздатності. Окрім двигунів для широкої лінійки гелікоптерів та літаків, які є на озброєнні української армії, йдеться й про перспективні розробки. Так, вже цього року на підприємстві планували випустити перші зразки лопатей для армійського гелікоптера Мі-8, які до цього можливо було отримувати тільки з Росії. Також "Мотор Січ" виконує державне оборонне замовлення на виробництво двигунів для нових українських протикорабельних ракет "Нептун", які мають стати основою досі відносно слабкої берегової оборони України, створивши значну небезпеку для російського Чорноморського флоту.
Чому "Мотор Січ" продають?
В'ячеслав Богуслаєв пропрацював у підприємстві більше 50 років. При цьому майже 30 з них у кріслі його керівника. Під час приватизації у 1990-их роках він викупив акції "Мотор Січі", ставши водночас її власником. Підприємство, що мало тісні зв'язки із військово-промисловим комплексом Росії, стало базою для політичної кар'єри Богуслаєва, який не приховував своїх проросійських поглядів. Він був радником першого президента України Леоніда Кравчука, довіреною особою Леоніда Кучми та Віктора Януковича під час їхніх передвиборчих кампаній. Також Богуслаєв провів у Верховній Раді чотири каденції - лише цього року він програв представнику партії "Слуга народу", весільному фотографу Сергію Штепі.
Втім, після початку агресії РФ на Донбасі у 2014 році прибутки компанії стрімко впали через закриття для неї російського ринку. Якщо у 2013 році виручка "Мотор Січі" становила близько 1,1 мільярда доларів, то у 2018 році - лише близько 450 мільонів доларів. Таким чином, компанія, за словами її керівника, опинилася у скрутному становищі, у той час як Китай почав демонструвати підвищений інтерес до неї. За даними американського видання Washington Post, у 2018 році саме на китайських клієнтів "Мотор Січі" припадає близько 35 відсотків від її річної виручки.
У підсумку, внаслідок угоди китайська Skyrizon придбала більше 50 відсотків акцій "Мотор Січі", а ще 25 відсотків відійшли українському "Укроборонпрому". При цьому українське державне оборонне підприємство отримало свою частку безкоштовно. "Я міг закрити завод, міг скоротити кількість робітників", - пояснював Богуслаєв мотиви свого рішення у грудні цього року. За його словами, разом із придбанням акцій китайські покупці пообіцяли інвестувати у завод 250 мільйонів доларів протягом двох років, 100 з яких вже надійшли цьогоріч.
Чому продаж блокувала СБУ?
Це була не перша спроба Богуслаєва продати акції китайцям. У 2018 році на заваді цьому наміру стала СБУ, порушивши провадження за статтями "диверсія" та "підготовка до злочину" і заарештувавши в суді 56 відсотків акцій. У квітні торік це призвело до серії обшуків на підприємстві.
На думку українських спецслужбовців, іноземні акціонери хотіли в порушення закону сконцентрувати в одних руках придбані через різні офшорні фірми акції та отримати повний контроль над діяльністю "Мотор Січі" у сфері оборонних замовлень. Також у СБУ підозрювали зацікавленість у цій угоді з боку РФ, яка таким чином прагнула послабити Україну, позбавивши її важливого оборонного підприємства.
Однак й після цього китайська сторона не полишала спроб отримати контроль над "Мотор Січчю", реорганізувавши Skyrizon. Із посиланням на джерела в українському уряді інформаційне агентство "Інтерфакс" писало у серпні цього року, що китайські інвестори зобов'язалися надати українській авіабудівній галузі грантове фінансування у розмірі 100 мільйонів доларів в разі отримання дозволу на придбання контрольного пакету акцій "Мотор Січі". За словами співрозмовника агентства, разом із передачею чверті акцій "Укроборонпрому" це було ключовою домовленістю українського уряду з китайцями.
"Мотор Січ" продали остаточно?
Цього разу угода поки що також не закрита. Так, за словами Абромавичуса, "Укроборонпром" попросив Антимонопольний комітет України (АМКУ) на два місяці подовжити термін розгляду заявки на придбання акцій, яку почали розглядати ще у червні цього року. Цю інформацію підтвердили й в АМКУ. Також Абромавичус поскаржився на те, що угоду нова влада отримала "у спадок" від старої, і додав, що, "згідно з чутками", українська сторона має побоювання, що за угодою може стояти російський інтерес.
Голова "Укроборонпрому" не взявся оцінювати те, яким буде рішення АМКУ, адже воно, за його словами, "перебуває у юридичній площині", однак зазначив, що у сферах інтелектуальної власності та критичного експорту держава має мати останнє слово. Він додав, що Верховна Рада має ухвалити закон, який би надав українській владі право вето при придбанні іноземними інвесторами критично важливих підприємств.
Чому у США проти?
Втім, у цій історії, окрім України, Китаю та, можливо, Росії, є ще один великий гравець. У серпні американське видання ділових кіл The Wall Street Journal написало про те, що на той момент радник президента США з національної безпеки Джон Болтон прагне запобігти придбанню "Мотор Січі" китайською компанією. Болтон вважав, що укладення угоди дозволить Китаю отримати доступ до важливих військових технологій, зазначали тоді співрозмовники видання. Йдеться про "стратегічну конкуренцію з Китаєм", наголосив один із неназваних представників адміністрації.
Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві наприкінці серпня Болтон зазначив, що обговорив із ним та іншими урядовцями "нечесні" торговельні практики Китаю та попередив Київ про "небезпеки" китайського впливу. Однак на запитання щодо того, чи стосувалася розмова можливого придбання китайцями українського підприємства "Мотор Січ", Болтон зазаначив, що не обговорюватиме окремі компанії чи угоди, бо це є "суверенною справою України".
Про американську стурбованість цією угодою в інтерв'ю DW говорив і колишній посол Сполучених Штатів в Україні Стівен Пайфер. "У минулому китайці мали проблеми з розробкою власних авіаційних двигунів. Українські технології допоможуть їм розв’язати ці проблеми", - зазначив він, додавши, що таким чином інтереси США вступили у протиріччя із економічними інтересами України.
Інтерес США до цієї угоди є настільки великим, що голова АМКУ Юрій Терентьєв навіть припускає, що внаслідок угоди у майбутньому під американськими санкціями можуть опинитися усі підприємства "Укроборонпрому" та банки, які його фінансують. "США можуть знайти підтвердження тому, що китайська сторона присутня у ланцюгу постачання "Вертолетам России", і виникає кафкіанська ситуація, коли "Укроборонпром" і "Мотор Січ" опиняться в американських антиросійських санкціях", - застеріг Терентьєв наприкінці листопада.