Місія ОБСЄ
13 березня 2014 р.Deutsche Welle: Пане фон Розенцвайґе, сьогодні була поширена інформація, що ніби місія фахівців ОБСЄ знайшла докази перебування у Криму російських військових. Можете ви це підтвердити? Що саме ви бачили і про що можете говорити?
Гайко фон Розенцвайґ: Ні, цього ми підтвердити не можемо. Ми спостерігали різні речі, особливо на блокпостах, за межі яких на територію Криму нам не вдалось потрапити. Ми бачили різні види військової форми, найбільше української, яка належить "Беркуту". Бачили людей, одягнутих як козаки. Ми також бачили російську військову форму, однак не можемо сказати, що вона була на російських солдатах. Ми маємо беззаперечну інформацію про використання російської техніки, однак вірогідно заявляти про те, що вони належать саме російським військовим, ми не можемо.
Представникам місії ОБСЄ не вдалось потрапити за межі блокпостів на адмінстративному кордоні Криму. Місію не здійснено?
Місія по Криму завершена через те, що ми не знайшли жодної можливості заїхати до Криму ані по автошляхах, ані залізницею. Автошляхами ми намагались потрапити до Криму через чотири блокпости. Однак допуск на територію Криму нам заборонили, в останній раз навіть із погрозою застосування зброї, тож ми мусили перервати цю місію.
Ми сподівались, що потрапимо до Криму і отримаємо доступ до українських казарм та місць дислокації військових частин, частина з яких, як відомо, блокується або зайнята. Однак, оскільки нам не вдалось цього зробити, місія виявилась відносно безуспішною - нам так і не вдалось проінспектувати та надати оцінку становищу в Криму. Утім самою присутністю нашої групи на підставі Віденського документу 2011 року ми привернули певну увагу. Ми перебуваємо тут на запрошення України, і на це запрошення, як відомо, відгукнулись багато країн.
Коли в'їзд представників місії ОБСЄ до Криму блокувався, ви відчували справжню безпосередню загрозу?
В останній раз у зв'язку із намаганням проїхати блокпост у наш бік пролунали попереджувальні постріли. Ми вступили в переговори, однак тоді чітко почули, що якщо ми ще раз спобуємо заїхати через цей блокпост, попереджувальних пострілів там більше не робитимуть. Це означає ніщо інше, як те, що насильство було б застосоване. У якій формі - це інше питання. Однак все одно ми не хотіли ризикувати, тож вдруге до того блокпосту не наближались.
Коли ж ми вирішили перетнути адміністративний кордон залізницею, то, очевидно, ця інформація потрапила до Криму. Звідти нас відразу попередили, що до першої залізничної станції у Криму відряджені сили самоооборони, "щоб нас зустріти". Тому і ця спроба виявилась невдалою, адже ризик був дуже великий.
Місію ОБСЄ на підставі Віденського документу 2011 року продовжено і поширено на східні регіони України. У чому полягатимуть ваші завдання там?
Ми намагаємось знайти дані, щоб відповісти на певні питання. Чи має місце військова активність також у східних регіонах України? На сьогодні наша відповідь негативна. Ми намагатимемось скласти уявлення про стан українських збройних сил, чи перебувають вони у бойовій готовності? Це питання поки що також отримує негативну відповідь. Чи збільшується або зменшується кількість технічного обладнання? Звичайно, ми також присутні для консультацій у закордонних справах.
Зараз представники вашої групи перебувають у Донецьку. Де ще ви працюватимете наступні дні?
Поки що ми залишатимемось у Донецьку. Мали плани їхати до Луганська, однак від цього нас поки що відрадили з огляду на демонстрації, що там організуються. Від керівника місцевої міліції ми отримали попередження, що представників нашої місії можуть взяти у заручники. Можливо, це лише чутки, але ми маємо ставитись до такої інформації серйозно.
Довідка: Візит місії ОБСЄ до України відбувається згідно зі статтею ІІІ Віденського документу 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки, якою передбачається добровільне прийняття візитів для розвіювання побоювань щодо незвичної військової діяльності.
Як зазначається на веб-сайті ОБСЄ, Віденський документ 2011 року є одним із основних інструментів розбудови довіри, прийнятих в рамках ОБСЄ. Згідно з ним, усі держави-учасниці повинні ділитися інформацією про свої збройні сили, обладнання та оборонні плани. Документ також передбачає можливість проведення інспекцій та оціночних візитів, що можуть проводитись на території будь-якої держави-учасниці, яка має збройні сили.
Серед країн-підписантів Віденського документу 2011 року - Російська Федерація.