1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Потрібні тільки красиві й стрункі

3 червня 2007 р.

На українському ринку праці досить поширеним є явище дискримінації за статтю, за станом здоров’я, генетичною спадковістю, стилем життя... Про це йдеться у щорічній доповіді Міжнародної організації праці.

https://p.dw.com/p/AnYT
Фото: BilderBox

Взявши до рук українську газету об’яв можна знайти сотню пропозицій про роботу, де потрібен здоровий молодий чоловік, рідше жінка, віком від 18 до 35, приємної зовнішності, з вищою освітою без шкідливих звичок. На думку національного представника Міжнародної організації праці Василя Костриці, кожне слово таких об’яв є дискримінаційним для потенційного шукача роботи, адже вимоги працедавця до здоров’я, віку, зовнішності, та стилю життя претендента на вакансію обмежує його людські права:

„Струнка чи не струнка насправді ніякого відношення до зайнятості не має, якщо це не пов’язано зі спроможністю виконувати ту чи іншу роботу. Давайте подивимось навколо нас – на кожному кроці є прояви осмисленої або неусвідомленої дискримінації: за статтю, за соціальним та етнічним походженням, за віком, за генетичною спадковістю, за ВІЛ ознакою. В Україні ці форми присутні всі.”

Найбільше страждають молоді й старі

Найпоширенішою формою трудової дискримінації в Україні Василь Костриця називає дискримінацію за віком. Це стосується як молодих людей, які тільки-но закінчили вузи та не мають досвіду роботи, так і людей пенсійного віку. Говорить Костриця:

„Населення України старіє. У 2020 році людей пенсійного віку буде 26%. І ось тут питання підготовки державної політики і ринку праці, щоб не відбулося дискримінації людей, які досягають пенсійного віку чи для молоді. Молодь, як правило, має значно нижчий доступ до отримання якісної роботи, більшість молоді мають зайнятість тимчасову або випадкову. Вони обмежені в своїй можливості щодо підвищення на посаді."

Дискримінація є, але мало хто судиться

Представник Міжнародної організації праці впевнений, що трудові права українців дискримінуються через недостатнє усвідомлення людьми цієї проблеми. Про це свідчать лише поодинокі судові позови, які працівники подають на своїх працедавців через дискримінацію на робочому місці. Але в більшості випадків судові рішення приймаються не на користь позивача. Тому, на переконання Василя Костриці, треба переглянути українське трудове законодавство. Саме це є ключовим аспектом рекомендацій Україні від Міжнародної організації праці.

Потрібна політика антидискримінаційна на національному рівні. Політика, яка відображатиметься у законодавстві. Вся міжнародна технічна допомога також бути зосереджена на політиці, яка б запобігала проявам дискримінації.

Також Міжнародна організація праці радить Україні привести трудове законодавство до міжнародних норм, оскільки це зменшить дискримінаційні прояви у сфері праці.

Лілія Гришко