Польща починає головувати в ЄС, Україна не забула свою "блакитну мрію"

Україна має великі сподівання на головування Польщі в Європейському Союзі. Завдання-максимум для Києва за ці півроку – не тільки завершити переговори щодо Угоди про асоціацію, включно із зоною вільної торгівлі, але й прописати в цьому документі свою "блакитну мрію" – перспективу членства в ЄС.

Найбільш делікатне питання – прописати в документі перспективу членства у ЄС – сторони домовились вирішувати у фінальній стадії переговорного процесу, тобто у другій половині цього року. І якщо 99% документу українська сторона узгоджувала у Брюсселі, то у даному випадку Києву треба говорити з усіма столицями ЄС.

Поляки: місія неможлива

Для української сторони не важливо, які саме слова будуть використані для формулювання цього положення – задовольнить абсолютно все, що буде вказувати на кінцеву мету. Але Брюссель не хоче прописувати прямим текстом, що Україна буде учасником Євросоюзу. Тому завдання, що стоїть перед Києвом – вмовити європейців хоча б на балканський варіант, тобто записати в Угоді положення про те, що коли цей документ буде виконаний на 100%, то країна має право на членство.

У лобіюванні цього питання українська сторона розраховує на підтримку поляків. Але в самій Польщі, зокрема в експертному середовищі, так не вважають. Директор Центру східних досліджень Катаржина Пельчинська-Налех стверджує, що перед українськими дипломатами стоїть місія, яку можна назвати неможливою. „Я не бачу такої можливості, що перспектива членства буде закріплена в цьому документі. Це неможливо, тому що більшість країн ЄС побоюються будь-якого розширення. А уряди відповідають перед своїми народами, які цього бояться і які дуже сконцентровані на проблемах ЄС, до того ж є контекст Північної Африки”,- говорить експерт.

Пані Пельчинська-Налех не поділяє позицію української сторони, яка стверджує, що закріплення перспективи членства для Європейського Союзу „нічого не коштує”. „Це – неправда. Якщо ЄС скаже „так”, у вас є перспектива, тоді ЄС повинен інвестувати більше ресурсів у цю країну”,- пояснює вона, наводячи у приклад ситуацію з балканськими країнами-кандидатами.

Зрив лише за рішенням Києва?

Разом з тим польський експерт впевнена, що в цілому Угода про асоціацію буде підписана, навіть за умов погіршення в Україні ситуації з демократією. Для ЄС ця угода є найамбітнішою у межах Європейської політики сусідства. „Якщо вони не впораються з Україною, це буде велика проблема для політики сусідства – це точно. І тому для ЄС це важливо і для України це важливо. Тому що навіть якщо Янукович не так добре здійснює реформи, чи повинен ЄС відмовитися від цього документу після 16 раундів переговорів? Політичний процес не допускає такої можливості",- аргументує свою думку директор Центру.

Проте Пельчинська-Налех не виключає розвитку подій, за якого документ може бути й не підписаний. Але це буде вже виключно рішенням Києва.

Європейці зайняті іншим

Очікувати дива від перебування Польщі на чолі ЄС не слід, переконаний голова правління українсько-польської фундації ПАУСІ Тарас Возник. За його словами, домогтися чіткої перспективи членства України в ЄС Польща не зможе. Можливо, Варшава посприяє, аби Україна в односторонньому порядку записала в угоду про асоціацію з ЄС свої прагнення бути членом союзу, як свого часу зробила це Польща, сподівається аналітик.

Також Тарас Возник вважає, що поки триває європейська боргова криза, привернути значну увагу Брюсселя до українських проблем не вдасться. «Не думаю, що буде різка переорієнтація уваги ЄС на схід Європи. Хіба там були би якісь катастрофічні події, на кшталт дефолту Білорусі»,- каже Возник.

За словами аналітика, Україна «теж рухається у цьому ж білоруському напрямку», що може змінити бачення європейців. Якщо цього не буде, то ЄС буде сконцентрований виключно на європейських країнах, які близькі до подій у Північній Африці»,- прокоментував Deutsche Welle голова правління українсько-польської фундації ПАУСІ.

Автори: Ірина Сомер, Лілія Гришко
Редактор: Захар Бутирський