Суперечка щодо польського закону про Голокост триває
6 лютого 2018 р.
Лише тиждень тому польський парламент - Сейм - ухвалив суперечливий закон "Про Інститут національної пам'яті". Він передбачає покарання для тих, хто покладає на Польщу або польський народ відповідальність за злочини нацистського режиму під час Другої світової війни. Попри рішучий протест з боку Ізраїлю і США, закон було ухвалено обома палатами польського парламенту. Відтоді атмосфера в країні стала ще більш напруженою і суперечка щодо значення закону та підстав для його ухвалення поширилася на широкі маси населення.
"Як може Ізраїль дозволяти собі втручатися у наші внутрішні справи?" - подібне запитання лунає як в ефірі польського телебачення, так і в магазинних чергах. "Як уряд може заборонити обговорення темних аспектів польської історії, як-от вбивство євреїв у Єдвабному?" - запитують інші. У червні 1941 році в цьому містечку на північному сході країни польські жителі зігнали сусідів-євреїв до хліва і живцем спалили їх.
При цьому стає зрозумілим, наскільки необхідним є подальше осмислення складної польської історії. Державний телеканал TVP у стилі подачі відповідних матеріалів й своїх аргументах наслідує чорно-біле мислення польського уряду, тоді як ліберальні ЗМІ, наприклад приватний мовник TVN, значно частіше шукають напівтони.
Пробудження після критики США
Відтоді, як проти закону виступили й у Вашингтоні, динаміка дебатів істотно згасла. Уряд США "стурбований" законодавчими новаціями, заявила речниця Білого дому. І додала, що закон ставить під загрозу свободу досліджень і свободу висловлення думки, і може істотно вплинути на двосторонні відносини.
Чимало поляків вважають, що уряд партії "Право і справедливість", який повністю зосереджений на внутрішній політиці, своїми діями наражається на серйозну дипломатичну кризу. При цьому США, а раніше Ізраїль, продемонстрували розуміння позиції польського уряду щодо того, що поняття "польські табори смерті" не можна застосовувати до німецьких концтаборів, створених під час Другої світової війни у німецьких зонах окупації. Це поняття вони назвали "невідповідним, таким, що вводить в оману та ображає".
Однак наміри карати за історично некоректне використання цього терміну видається надмірним та скоріше може нашкодити.
Від жертви до скандаліста
З одного боку, закон настільки нечітко сформульований, що покарання за використання терміну "польські табори смерті" взагалі може бути неможливим, вважають деякі юристи. З іншого боку, Польща наполягає на статусі жертви Другої світової війни і водночас відмовляється від переосмислення темних аспектів власної історії, й цим ризикує спричинити дипломатичний скандал. Уже кілька днів ширяться поки офіційно непідтверджені чутки про те, що Ізраїль начебто хоче відкликати свого посла з Варшави.
Тим часом прем'єр-міністр Матеуш Моравецький намагається зменшити іміджеві втрати. Він поширив урядову заяву, в якій повідомив, що його країна не має наміру обмежувати дискусію щодо Голокосту. Саме тому наразі йдеться лише про "тимчасове послаблення наших відносин з Ізраїлем і США". Так само і польське МЗС заявило, що переконане в тому, що попри суперечливі інтерпретації, законодавчі новації не вплинуть на стратегічне партнерство Польщі та США.
Польські жертви і злочинці
Щоби відбілити публічний імідж, польський прем'єр у вихідні терміново запросив іноземних кореспондентів до села Маркова, що на південному сході країни. У тамтешньому музеї, присвяченому порятунку євреїв під час німецької окупації 1939-1945 років, Моравецький представив польську точку зору.
Він нагадав, що полякам на більшій частині окупованої нацистами території за порятунок євреїв загрожувала смертна кара, причому це покарання загрожувало усім причетним до порятунку. Це означало, що поляки, які переховували євреїв від нацистів, ризикували загибеллю своїх родин - це жорсткіше покарання, ніж було в окупованих Нідерландах або на території самого Рейху. Однак багатьох поляків це не відлякувало, так що польські громадяни складають найбільшу групу серед "праведників народів світу" у Національному меморіалі Голокосту "Яд Вашем" в Єрусалимі.
Водночас, є дослідження, що свідчать про те, що поляки згодом передавали німцям багатьох євреїв, які втекли з гетто або концентраційних таборів. Ці польські колаборанти часто отримували від німців гроші або покращені харчові пайки. Про цю групу у Польщі говорять неохоче, особливо прибічники Качинського.
Качинський заспокоївся
Тим часом поки у польському громадському просторі вирує суперечка щодо закону, Ярослав Качинський, голова партії "Право і справедливість", тримається осторонь. Першу публічну заяву найвпливовіший польський політик зробив через кілька днів після ухвалення закону. У ефірі державного радіо він закинув іноземцям, що ті хотіли заборонити Польщі "захищати власну гідність".
У тій же розмові Качинський сказав: "Були також поляки, які вбивали євреїв". Він запевнив, що Польща не збирається заважати досліджувати ці сторінки історії. А чинні дипломатичні проблеми з Ізраїлем і США, додав голова "Права і справедливості", спричинені "неправильною інтерпретацією" тексту закону.
Дипломатична криза домагає опозиції
Для ліберальної опозиції дипломатична "надзвичайна подія", спровокована партією "Право і справедливість" нечітко сформульованим законом, стала справжнім подарунком. Її колишній лідер, а нині президент Європейської Ради Дональд Туск, в іронічному твіті закинув правлячій партії заслугу в поширенні історично неправильного терміну "польські табори" в результаті нинішньої дискусії. І таким чином, на думку Туска, ПіС завдала найбільшої шкоди іміджу Польщі.
А лідер польської опозиції Гжегож Схетина ("Народна платформа") закликав президента Польщі Анджея Дуду накласти вето на суперечливий закон. "Ми втрачаємо добрих друзів, історія перетворюється на засіб політичної боротьби, антисемітські настрої зростають, – написав Схетина у Twitter. - Ми не повинні цього допустити!". Утім, у вівторок, 6 лютого, Дуда пообіцяв, що поставить свій підпис під суперечливим документом.