Позиція Трампа щодо Криму - холодний душ для Москви

Заява прес-секретаря Білого дому Шона Спайсера про те, що американський президент Дональд Трамп очікує повернення анексованого Росією Криму Україні, подіяло на Москву "як холодний душ", зізнався голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький.

Виступаючи на щоденному брифінгу для журналістів у вівторок, 14 лютого, прес-секретар Трампа повідомив, що президент дуже чітко дав зрозуміти, що він очікує від російського уряду деескалації насильства в Україні та повернення Криму. Це висловлювання "охолоджує деякі наші надто швидкі та водночас завищені очікування стосовно Трампа та його команди", прокоментував Слуцький журналістам слова американської сторони.

Ще під час виборчої кампанії у липні минулого року Трамп пообіцяв розглянути питання Криму у випадку перемоги на президентських виборах. Крім того, вже після обрання президентом він неодноразово давав зрозуміти, що не виключає можливості зняття з Росії накладених Сполученими Штатами санкцій. На тлі цих заяв у Кремлі сподівалися, що прихід Трампа до влади позначатиме сприятливий поворот у російсько-американських відносинах, котрі опинилися у найглибшій кризі за останні 40 років. Чи означає нинішня заява Трампа про Крим кардинальну зміну курсу його адміністрації стосовно Росії? Про це DW розпитала російських та європейських експертів.

"Росіянам треба бути реалістами"

Озвучена Спайсером позиція американської адміністрації показує, що початкові заяви Трампа, зроблені під час передвиборчої боротьби, потім можуть дуже швидко змінюватися, констатував в інтерв'ю DW зовнішньополітичний експерт фракції ХДС/ХСС в Бундестазі Карл-Ґеорґ Велльман (Karl-Georg Wellmann). "Росія була налаштована дуже оптимістично, але тепер росіянам треба бути реалістами в оцінці позиції США", - підкреслив він.

При цьому Велльман привітав заява Трампа, відзначивши, що "вона відповідає і нашим поглядам на те, що окупація Криму не відповідала міжнародному праву". Німецький політик не вважає, що висловлювання, зроблене від імені американського президента, означає кардинальний поворот у політиці США стосовно Москви порівняно з його попередніми дружніми заявами. "Це поворот у тому, що казав президент Трамп, якщо порівнювати період передвиборчої боротьби та ситуацію зараз. Але те, що було сказано зараз, - вже відома політика США, котру ми знаємо ще з часів адміністрації Обами", - відзначив він.

Позиція щодо Криму не змінилася

З німецьким політиком згодні й інші співбесідники DW. Аналітик Центру європейської політики у Брюсселі Пауль Іван нагадав, що в останні місяці адміністрація Трампа надсилала змішані сигнали щодо політики стосовно Росії. Однак заява по Криму чітко відбиває позицію попередньої адміністрації Обами, підкреслив експерт.

"Незалежно від того, хто перебуватиме на посаді президента, США не можуть визнати приєднання Криму", - пояснює головний редактор журналу "Россия в глобальной политике" та голова президіуму Ради із зовнішньої та оборонної політики Росії Федір Лук'янов."Тому коли ця позиція повторюється, в цьому немає нічого нового та дивного", - додає він.

За словами політолога, від самого початку було ясно, що з приходом Трампа у відносинах Росії та США не буде "повороту на 180 градусів", тож такі очікування з російського боку були невиправданими. "Президент США не імператор, він не командує легіонами, він діє у певному середовищі і може розширювати рамки, але до певної межі", - пояснив Лук'янов. 

Скасування санкцій малоймовірне

У випадку, якщо Трамп усе ж вирішить пом'якшити політику щодо Росії, зокрема скасувати чи послабити антиросійські санкції, вони можуть бути перетворені на закон. 15 лютого спікер палати представників Конгресу США, який формально є третьою за важливістю особою держави, Пол Раян пообіцяв підтримати цю міжпартійну ініціативу республіканця Джона Маккейна.

Проте опитані DW експерти сумніваються, що штрафні заходи стосовно Росії будуть скасовані. "США взяли на себе зобов'язання підтримувати територіальну цілісність країн у Європі, в тому числі й України. І санкції є заходами, котрі вони використовують для того, щоб продемонструвати це", - вважає Пауль Іван.

На думку Лук'янова, теоретично США можуть скасувати деякі санкції - але тільки не ті, що пов'язані з Кримом. Та це, за його словами, "зовсім не факт": "Навіть якщо вважати, що Трамп тримає в голові таку можливість, для нього це інструмент торгу. Хто ж відмовлятиметься від цього інструменти, ще не почавши розмову?"

Повернення до норми

Лук'янов очікує, що за Трампа відносини між Росією та США повернуться до республіканської консервативної норми. "Ця норма полягає в тому, що ці відносини конкурентні, але на відміну від того, що було за Клінтона чи за Обами, американці не намагатимуться змінити Росію, - пояснює він. - А в іншому ми як були конкурентами, так і залишимося". Як підкреслює політолог, це стало особливо очевидно з відставкою радника американського президента Майкла Флінна, який "уособлював якусь більш лояльну до Росії позицію".

Відставка Флінна у цьому плані символічна, міркує журналіст та головний редактор сайту Carnegie.ru Олександр Баунов. Це означає, що всі рішення з найважливіших питань стосовно Росії в США прийматиме лише особисто президент, і ніхто з його адміністрації не буде більше "виступати з ініціативами на російському напрямку".  А сам Трамп, судячи з усього, добре розуміє, що "ціна будь-яких кроків на російському напрямку дуже висока", додав експерт.