План "Б" і червоні лінії щодо Донбасу - погляд з Брюсселя

Після пресмарафону президента України Володимира Зеленського, а також заяв глави МЗС Вадима Пристайка почала вимальовуватися картина щодо планів "А" та "Б", а також червоних ліній нового керівництва України з урегулювання конфлікту на Донбасі. DW розпитала брюссельських експертів про те, як вони оцінюють ці плани.

Що дає план "А" Зеленського?

План "А" - це продовження переговорів з мирного врегулювання на Донбасі у "нормандському форматі" на основі мінських угод. Цьому процесу нова влада України вже дала поштовх, погодившись на "формулу Штайнмаєра". Та передбачає надання особливого статусу місцевого самоврядування окремим районам Донбасу лише після визнання місцевих виборів там такими, що відповідають стандартам ОБСЄ. Згоду на формулу Москва називала однією з умов наступного саміту "нормандської четвірки".

Брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете називає згоду Зеленського на "формулу Штайнмаєра" "розумним" кроком, адже це перекладає тиск із досягнення миру на Росію, "яка тепер, у принципі, мала би роззброїти сепаратистів на Донбасі". Але ця стратегія Зеленського містить і високі ризики, додає аналітик. Він не бачить гарантій ані того, що Росія піде на досягнення миру, ані того, що Франція чи Німеччина посилять тиск на РФ. Лете це пояснює як бажанням Парижа покращити відносини з Москвою, так і проєктом газопроводу "Північний потік-2".

Обережний у своїх очікуваннях і експерт брюссельського аналітичного European Policy Centre Пауль Іван. Він визнає певний рух у переговорному процесі та пом'якшення риторики Росії щодо України, однак поки не бачить "великих змін" у позиціях двох основних гравців, України та Росії. "Я поки не побачив з боку Росії жодних серйозних сигналів, що вона готова дозволити цим територіям (окремим районам Донбасу. - Ред.) повернутися до України", - каже він.

Чи варто Україні виходити з переговорів через рік?

Зеленський дав зрозуміти, що не збирається вести переговори безкінечно, заявивши, що Україна не може "втрачати" на це більше року. Пауль Іван вважає це способом посилити тиск на переговори та надати їм нового імпульсу. "Якщо конфлікт не вирішать за один рік, то я очікую, що переговори продовжаться", - каже експерт.

Іншої думки Лете. Він вважає правильним поставити дедлайн, адже "будь-які переговори без обмежень у часі будуть лише на користь Росії", переконаний він.

Ризики плану "Б"

Якщо Україні не вдасться повернути непідконтрольні території Донбасу шляхом переговорів, то українська влада має план "Б". Однак поки не зрозуміло остаточно, у чому саме він полягає. Зеленський заявив, що Київ у разі провалу переговорів створить умови для всіх охочих виїхати з непідконтрольного Донбасу на підконтрольну уряду територію. "План "Б" - всі, хто відчувають себе українцями, і якщо у нас буде довгий-довгий шлях з повернення територій, то пріоритетом все одно будуть люди, то ми повинні їх забезпечити можливістю бути тут", - заявив Зеленський. Пристайко, зі свого боку, зауважив, що план "Б" може включати миротворчу місію для Донбасу.

Перехід до такої стратегії Пауль Іван вважає можливим лише після дуже чіткого провалу на переговорах. Він дуже обережний у своїх оцінках, чи буде замороження конфлікту кращою ситуацією, ніж зараз: "Це має вирішувати Україна". Водночас аналітик вважає корисним продовжувати переговори та радить набратися терпіння: "Треба очікувати на сприятливий геополітичний момент, коли вирішення конфлікту стане більш імовірним".

Крім того, за словами Івана, для дії санкцій потрібен час. У цьому питанні він бачить небезпеку у виході Києва з переговорів. "Якщо Україну сприймуть як сторону, яка залишила стіл переговорів та відмовилася від мінських угод, то це точно зробить більш вірогідним скасування санкцій ЄС", - застерігає експерт.

Натомість Бруно Лете дивиться на план "Б" з точки зору обіцянок Зеленського поліпшити економічну ситуацію та привабити інвестиції. "Єдиний реалістичний шлях досягнути цього - це мир в Україні або хоча б досягнення більшої стабільності завдяки заморожуванню активних боїв", - переконаний аналітик. У той же час він попереджає, що план "Б" все одно не вирішить конфлікт.

Червоні лінії Києва у Брюсселі вважають легітимними

Пристайко назвав три червоні лінії Києва щодо "формули Штайнмаєра": Україна залишиться унітарною державою; вона змінить свою Конституцію не так, як хоче Москва, а згідно з мінськими угодами, прописавши децентралізацію; місцеві вибори пройдуть на Донбасі лише за українським законодавством, стандартами ОБСЄ, за відсутності російських найманців і зброї, після розпуску збройних формувань і передачі Києву контролю над кордоном з РФ.

Пауль Іван ці червоні лінії називає "цілковито легітимними". "У ЄС і в США є загальна згода і розуміння щодо цих умов", - додає він. Але дотримання їх означатиме, що Росія поверне Україні контроль над окремими районами Донбасу ще до проведення виборів. І такої готовності експерт у Москви поки не бачить навіть попри те, що, за його прогнозами, на місцевих виборах за умовами, висунутими Україною, будуть обрані багато проросійських людей.

Тут Бруно Лете згоден. За його словами, червоні лінії Києва гарантують, що Україна контролюватиме свої території. "Цей сценарій є протилежним до самої природи зовнішньополітичних цілей Росії (...) У Москви є лише одна ціль, а саме - повернути Україну до зони впливу Росії", - говорить Лете. Тому він застерігає від зависоких очікувань.

Не додає надії Паулю Івану і пом'якшення Росією риторики щодо України на тлі того, що ватажки сепаратистів відкидають повернення контролю над кордоном Україні, а спецпредставник голови ОБСЄ в Україні Мартін Зайдік заявляє про "різке зростання" порушень припинення вогню на Донбасі. За словами Івана, так президент РФ Володимир Путін грає у "хорошого поліцейського", відводячи роль поганих - іншим. "Якби Росія справді була налаштована повернути Україні території та покласти край конфлікту, то вона би "тримала в руках" керівників сепаратистів у Донецькій і Луганській областях", - підсумовує брюссельський аналітик.