Суперечки довкола Всеправославного собору

Конфлікт, який виник незадовго до початку Святого і Великого собору православної церкви в мальовничому містечку Колімбарі на Криті, показує, наскільки глибокою є прірва між православними церквами, вважає грецький богослов Танассіс Папатанассіу. Загалом у світі існує 14 помісних автокефальних церков, представники яких мали би з 19 до 26 червня брати участь у соборі на Криті.

Однак патріархати Російської православної церкви (РПЦ) - найбільшої у світі за кількістю вірян православної церкви - та православних церков Грузії, Сербії, Болгарії, а також - лояльного до сирійського президента Башара Асада Антіохійського патріархату в Дамаску відмовилися брати участь у соборі. У Московському патріархаті пояснили свою відмову тим, що собор нібито загрожує розколоти православ'я замість того, щоб об'єднати його. У РПЦ навіть заявили, що вважатимуть рішення, ухвалені на соборі без участі Росії, нелегітимними. Попри це Святійший Вселенський Патріарх Варфоломій I, який стоїть на чолі майже 300-мільйонної світової православної громади, продовжує наполягати на проведенні собору.

"Мені видається, що все взагалі закрутилося через Україну. І те, що на собор не приїдуть представники РПЦ - це, швидше за все, їхня реакція на суперечки через можливе надання українській православній церкві автономії. Там дуже сильний конфлікт інтересів і впливів", - вважає релігієзнавиця, завідувачка відділом історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди Людмила Филипович. Відмову інших церков від участі в соборі науковиця трактує як несамостійний крок. "Вони виключно виконували вимогу Москви, оскільки є повністю залежними від РПЦ", - переконана Филипович.

В Українській православній церкві Київського патріархату (УПЦ КП) з цього приводу дотримуються такої ж думки. А от відмову самої Москви називають очікуваною. "Ми вважали, що десь за таким сценарієм РПЦ буде діяти, ще з минулого року. Тому що вона не зацікавлена ні в повному скасування собору, ні в його проведенні: РПЦ зацікавлена в тому, щоб його відкладати до нескінченності", - вважає речник УПЦ КП Євстратій (Зоря). На його думку, Москва, "граючи обіцянками", може впливати на дії Константинопольського патріархату у вигідному їй напрямку, зокрема, щоб він не проявляв активної позиції щодо надання автокефалії УПЦ.

Суперечки щодо майбутнього церковного собору точилися ще в травні й стосувалися насамперед запланованого плану розсадки учасників під час собору: слов'янські церкви були незадоволені, що патріархати, які перебувають під грецьким впливом, хотіли надати Константинопольському патріарху центральне місце.

"Думати і діяти, як одне ціле"

"Прикро, що представникам православних церков важко зібратися за одним столом, щоб обговорити відкриті питання", - зауважує Танассіс Папатанассіу в розмові з DW. На його думку, окремі православні церкви перебувають у своєрідному змаганні одна з одною. "Інколи йдеться про владу, про панування, а часом - і про національні інтереси", - додає теолог.

Папатанассіу хоч і критикує той факт, що православні віряни достатньо пізно дізналися про заплановану церковну зустріч, однак він переконаний, що скасовувати собор чи переносити його на невизначений час було б фатальним сигналом для єдності православної церкви. "У минулому вже мали місце синоди, в яких брали участь не всі православні церкви", - відповідає богослов на закиди всіх тих, хто вважає неможливим проведення Всеправославного собору, якщо в ньому не беруть участь усі самостійні православні церкви.

На думку теолога, важливо, аби представники церков обговорювали важливі питання, якими переймаються як віряни, так і сама церква. На його думку, православна церква повинна, по-перше, знову навчитися "думати і діяти, як одне ціле", а готовність до діалогу при цьому має найвищий пріоритет. А по-друге, собор має протиставити себе своєрідному "внутрішньоправославному фундаменталізму", який рішуче відкидає будь-який діалог з іншими християнськими церквами, наголошує Папатанассіу.

Теолог розраховує, що Всеправославний собор поглибить та розширить хороші відносини з Католицькою та Євангельською церквами. У той же час, на його думку, він може стати шансом запровадити постійний синод православних церков, який збиратиметься щороку.

Перші спроби організувати православний собор сягають своїм корінням у 1960-ті роки. Вже тоді були визначені деякі теми, які під час церковного собору на Криті перебуватимуть у центрі уваги. На сьогодні до них додалися й нові важливі для сьогодення теми, такі як біоетика або інтернет, зазначає Папатанассіу. Проте актуальні питання сучасності, на зразок цих, можуть і не обговорюватися на соборі, тому що спочатку слід буде розібратися з темами, які, так би мовити, "мають бути самі собою зрозумілими" - як-от довірливий діалог.

"Богословам потрібне постійне місце"

На думку грецького богослова, Другий Ватиканський собор, який проводився у 1962-65 роках, міг би стати прикладом для Всеправославного собору. Однак він бачить і значні відмінності з Ватиканським собором, який відбувався понад 50 років тому. "Підготовка перед Ватиканським собором була зразковою. Документи собору були опубліковані як перед, так і після кожного ухваленого рішення. На жаль, деякі із запланованих для Всеправославного собору документів важко знайти", - констатує Папатанассіу різницю в підготовці між соборами католицької та православної церков.

Крім того, під час Другого Ватиканського собору були представлені альтернативні або нові теологічні тенденції, тоді ж як під час Всеправославного собору "на жаль, віряни й особливо жінки майже взагалі не будуть представлені". Недостатньо представлені і православні богослови, які, на думку Папатанассіу, зводять мости з іншими християнськими церквами і "мають отримати постійне місце у структурі православної церкви".

Українська церква опинилася на узбіччі

Таких містків бракує, зокрема, з Українською православною церквою Київського патріархату (УПЦ КП) та Українською автокефальною православною церквою (УАПЦ). Помісні православні церкви не визнають їх і не запрошують їхніх представників до участі в соборі православних церков.

Поїхати на собор могли б поїхати лише представники Української православної церкви Московського партіархату (УПЦ МП) - у складі делегації РПЦ. Але після відмови РПЦ від участі в соборі така можливість узагалі зникла. Хоча деякі представники УПЦ МП своєю відмовою випередили навіть офіційну заяву РПЦ, як-от митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел, якого вважають неофіційним лідером промосковського крила в УПЦ МП.