Перемир'я на Донбасі, в яке мало хто вірить

На cході України 9 грудня мають замовкнути гармати. "День тиші" в Донецькій та Луганській областях, де точаться бойові дії між українською армією та озброєними проросійськими сепаратистами, нині вже вдруге ініціює президент України Петро Порошенко. У керівництві самопроголошених "народних республік" теж начебто готові дотримуватися перемир'я. "Ми відкриті до будь-яких мирних ініціатив, у тому числі й так званого "дня тиші", - заявив російському "Інтерфаксу" один з керівників "ДНР" Мирослав Руденко.

Коли закінчуються боєприпаси

Втім, багато хто сумнівається, що збройне протистояння цього разу справді припиниться. "Це буде лише припинення вогню з українського боку, оскільки буде наказ. Очевидно, що бойовики "ДНР" і "ЛНР" і не збираються припиняти обстріли", - вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Аналіз звітів ОБСЄ, сайтів і форумів сепаратистів свідчить, що бойовики готові припиняти вогонь і йдуть на перемир’я, коли в них закінчуються боєприпаси, каже Мельник і додає: "Коли з Росії важку техніку і боєприпаси знову підвозять, то артилерія "ДНР" і "ЛНР" знову інтенсивно працює, попри їхні заяви про перемир’я".

Непідконтрольні польові командири

Окрім цього, військові експерти звертають увагу на те, що на стороні проросійських сепаратистів в Україні воюють чимало загонів бойовиків, які нікому не підпорядковуються. Є подібне і з українського боку, зокрема добровольчі батальйони, які хоча й координують свої дії з генштабом, але не завжди виконують його накази. "Ситуація зараз не зовсім контрольована як з однієї, так і з іншої сторони, тому малоймовірно, що наказ припинити вогонь буде виконаний з обох боків", - сказав в розмові з DW колишній керівник Генерального штабу України, генерал-полковник Володимир Замана.

В українському добровольчому батальйоні "Правого сектору", бійці якого на стороні України нині воюють під Донецьком, заявили DW, що дотримуватимуться режиму тиші, як того хоче президент, однак залишають за собою право відкривати вогонь у відповідь на обстріл сепаратистами їхніх позицій. "Ми координуємо свої дії з головнокомандуючим, СБУ та МВС і якщо нам скажуть припинити вогонь, то ми припинимо, але в нас багато запитань до керівництва країни, яке досі нас не легалізувало. Добровольчий батальйон Правий сектор єдиний з батальйонів, який досі офіційно не визнаний в Україні, хоча ми на війні з перших днів",- сказав речник "Правого сектору" Артем Скоропадський.

Жертовний символ

До найбільш гарячих точок у зоні АТО належить Донецький аеропорт, який називають "символом українського опору" в боротьбі з російськими найманцями та озброєними сепаратистами. Минулого тижня сторони спробували домовитися про хоча б тимчасове припинення вогню в районі цієї точки. Але домовленості відразу ж були порушені. Летовище вже перетворилося на суцільні розвалини, але українська армія та добровольчі батальйони не збираються його здавати. "Ми не маємо права віддавати і метра нашої землі, тому будемо стояти там, де й стоїмо. Будемо захищати свою землю, свою країну", - сказав напередодні журналістам міністр оборони України Степан Полтарак.

Володимир Замана ставить під сумнів доцільність утримання Донецького аеропорту. "Ані тактичного, ані стратегічного значення цей об’єкт не має, - Це призводить лише до людських жертв, які нікому не потрібні". На його думку, навіть якби сепаратисти й захопили Донецький аеропорт, Росії все одно і надалі було б легше й безпечніше забезпечувати "ДНР" зброєю та підкріпленням через сухопутний кордон, аніж повітрям.

Кому вигідна війна

Крім того, українські експерти наголошують, що утримувати Донецький аеропорт, навіть попри його символічне значення, небезпечно. Вони застерігають, що під час перемир'я українські військові можуть бути оточеними з усіх боків. Адже, як показало попереднє перемир’я, оголошене ще у вересні, завдяки тому, що українська армія дотримується наказу не застосовувати зброю, бойовики "ДНР" та "ЛНР" розширили територію свого контролю.

"Аеропорт конче потрібен бойовикам, аби потім "торгуватися і мати кращі вихідні позиції у переговорах з Україною за лінію кордону", - каже старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк.

Так може статися й зараз, припускає аналітик Центру Разумкова Олексій Мельник. "Для бойовиків, польових командирів, банд, які діють на Донбасі, ця війна має сенс і надзвичайно вигідна. Поки точиться війна, вони мають владу, доступ до ресурсів, підтримку Росії. Тому перемир’я їм не вигідне", - каже Мельник.

Анатолій Октисюк, у свою чергу, вважає, що Росія теж зацікавлена в збереженні на Донбасі "зони нестабільності", оскільки це дає їй змогу й надалі тиснути на Україну з метою загальмувати її розвиток.