Як вдалося уникнути масштабних порушень на виборах

За три місяці до першого туру президентських виборів в Україні основні кандидати на пост глави держави попереджали про масштабні порушення. Утім, як зазначають правоохоронці і незалежні спостерігачі, у підсумку зафіксовані у зв'язку з виборами порушення не мали системного характеру. Навіть кандидатка у президенти Юлія Тимошенко, яка на словах поклала відповідальність за програш в першому турі на начебто фальсифікації з боку команди чинного глави держави Петра Порошенка, не наважилась оскаржувати результати голосування в суді. "Ми мали дуже хороший день голосування, дуже спокійний і дуже чіткий, без якихось кричущих порушень", - підбив підсумки виборів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який наполегливо намагався перебрати на себе роль арбітра у політичних перегонах.

Без істотного впливу

За словами радника міністра внутрішніх справ Івана Варченка, за три місяці передвиборчої кампанії поліція загалом прийняла понад 7700 звернень від громадян, за якими відкрила більше 300 кримінальних проваджень, в тому числі 60 - в день голосування. У звітах двох найбільших громадських організацій, які проводили незалежне спостереження за виборчим процесом, значну частку порушень пов'язують із помилками у роботі дільничних комісій. Так, Комітет виборців України (КВУ) наводить приклад дільниці в Херсонській області, в якій члени комісії почали ставити штамп "Вибув" у бюлетенях навпроти прізвища Олександра Мороза без відповідного рішення ЦВК. А в Громадській мережі "Опора" називають поширеною помилкою спроби видачі бюлетенів без пред'явлення виборцями паспорта. "Утім, ці порушення не мали системного характеру та істотного впливу на результати", - запевняє голова організації Ольга Айвазовська.

Спостерігачі проти адмінресурсу

Ще в лютому Ольга Айвазовська у розмові з DW прогнозувала зловживання з боку рекордної кількості спостерігачів від начебто незалежних громадських організацій, насправді пов'язаних із кандидатами. Однак зараз вона визнає, що такий прогноз не справдився. "Ми фіксували певне поширення викривленої інформації спостерігачами, але загалом вони забезпечили законність виборчого процесу", - зазначає вона. Дві найбільші за кількістю зареєстрованих під час першого туру спостерігачів  громадські організації, ймовірно, й дійсно були пов'язані з головними кандидатами на пост президента. Так, ГО "Український центр демократичного суспільства", яка зареєструвала майже 32 тисяч спостерігачів, за даними розслідування журналістів Bihus.info, була близька до організації, яка проводила соціологічні опитування для Петра Порошенка. Понад 15 тисяч спостерігачів зареєструвала і ГО "Команда ЗЕ", близька до штабу Володимира Зеленського. Останню звинувачували навіть у незаконній агітації у день голосування через носіння бейджів яскраво-зеленого кольору на дільницях, однак безрезультатно.

У КВУ доповідають про випадки підвезення виборців до дільниці в Луганській області, що трактується спостерігачами як використання адміністративного ресурсу місцевою владою. В "Опорі" ж запідозрили фальсифікації на Донеччині - там виявлено істотну різницю між даними про підрахунок голосів на виборчій дільниці і даними, оприлюдненими ЦВК. За заявою спостерігачів відкрито кримінальне провадження.

Чи був підкуп виборців?

Та ще місяць тому найгучніші звинувачення з боку основних кандидатів в президенти лунали щодо ймовірного підкупу виборців конкурентами. Розслідування щодо штабів Юлії Тимошенко та Петра Порошенка в лютому майже одночасно розпочали Служба безпеки та Нацполіція відповідно. Наразі перебіг цих справ правоохоронці не коментують, посилаючись на таємницю слідства.

"Результати цих розслідувань ми, сподіваюсь, побачимо ближче до осені, тому на виборчий процес вони вже не вплинуть", - вважає голова Комітету виборців України Олексій Кошель. Утім, на його думку, з огляду на вже розголошені матеріали, у справах про "мережу" Порошенка та "піраміду" Тимошенко йдеться радше не про безпосередню купівлю голосів виборців, а про оплату праці агітаторів.

З 2014 року платити передвиборчим агітаторам в Україні не можна - поширювати інформацію про кандидатів вони мають виключно на політичному ентузіазмі. Утім, вже в лютому ситуацію змінило роз'яснення ЦВК: штабам дозволили укладати безоплатні угоди з громадянами і відшкодовувати їм витрати на проїзд, проживання в іншому місті чи зв'язок. Таке рішення спробував оскаржувати в суді кандидат у президенти Анатолій Гриценко, однак врешті Верховний суд України залишив його в силі. "Я сам противник платної агітації, але в нинішніх умовах важко уявити, що всі ці люди в агітаційних палатках будуть днями сидіти в них безкоштовно, - розмірковує Олексій Кошель. - Принаймні, таким чином вдалося вивести частину виплат агітаторам з тіні".

Профілактика чи залякування?

У МВС та Нацполіції сподіваються, що превентивні заходи допоможуть запобігти порушенням та фальсифікаціям і під час повторного голосування. За словами Івана Варченка, напередодні другого туру виборів, що відбудеться 21 квітня, правоохоронці звертають увагу на "аномальні дільниці", результати голосування на яких у першому турі істотно відрізняються від сусідніх.

Ольга Айвазовська також вважає, що більшості порушень вдалося запобігти через інформаційні кампанії і посилену увагу спостерігачів та поліції. "Коли ту чи іншу схему починають обговорювати в ЗМІ, коли до агітаторів прикута особлива увага, бажання вдаватись до маніпуляцій кудись зникає. До того ж навряд чи хтось з кандидатів у другому турі захоче ризикувати, організовуючи масштабні фальсифікації", - розмірковує вона. Натомість Олексій Кошель говорить не про запобігання, а про "залякування". "Різні політичні сили з початку року вкидають "страшилки", намагаючись зобразити вибори "брудними": то скупка голосів, то використання радикальних груп, то фальсифікації. Все це, щоб тримати громадян у постійному емоційному напруженні",- вважає експерт.