Пауль Кренц: любов до дерева і рідкісного мистецтва

Пауль Кренц (або Павло Надкреничний) народився 1948 року під Хмільником на Вінничині. Любов до роботи з деревом він успадкував від своїх пращурів, які займалися виготовленням та реставрацією меблів упродовж кількох поколінь. „Все моє життя було пов’язано з деревом. Ще зовсім малим я розглядав дерев’яну лавку, яка в нас була єдиною з меблів, я заглядав в глибину рисунку дерева, і в мене в душі щось трепетало. Не знаю, мабуть, тоді це було відчуття мого майбутнього“ – розповідає митець.

 

Мистецтво інтарсії

 

Техніка, в якій в основному працює художник, називається інтарсія (від італ. intarssiare — вставляти, вкладати). Створюючи картини, Пауль Кренц складає маленькі шматочки дерев’яної фурнітури у чудові мозаїки. І тільки при ближчому розгляді картин можна побачити, що робота майстра зроблена з різних порід дерев, а не намальована пензлем.

 

Окрім інтарсії Пауль Кренц володіє унікальною й тільки йому відомою технікою пластичної зміни дерева. “Дерево я можу робити м’яким, як пластилін, і з нього моделювати різні скульптури, об’єкти“, каже митець. Як йому це вдається? Привідкриваючи нам свою таємницю, Пауль Кренц говорить, що багатотижнева обробка деревини та її нагрівання до певної температури призводить до ослаблення молекулярних зв’язків, і дереву можна надати будь-якої форми або ж з’єднати його з іншим матеріалом.

 

Художник-рекордсмен

 

Володіння унікальною технікою дозволило Паулю Кренцу двічі потрапити до книги рекордів Ґіннеса. В 1998 році його робота "Хресна дорога" була визнана найбільшим циклом-інтарсією. Майже десять років витратив майстер на її виготовлення. Нині “Хресна дорога”, яка складається з 15 дерев’яних інкрустацій, виставлена в німецькому містечку Фрідріхрода (Тюрингія) в церкві Св. Борромео.

 

У 2000 році Пауль Кренц удруге потрапив у книгу рекордів Ґіннеса. Його картина “Терновий вінок і букет квітів” побила рекорд по кількості шматочків дерев’яної фурнітури (6500 штук), використаних для виготовлення інкрустації. Ця робота цікава ще й тому, що виконана в яскравих кольорах, нетрадиційних для інтарсії. Автор картини каже, що “Терновий вінок і букет квітів” він зробив на знак протесту проти багатьох сучасних течій в мистецтві, в яких, на думку митця, переважає безглуздя. У 2010 році Павло Кренц збирається попасти втретє у книгу рекордів Гіннеса зі своєю новою своєю роботою.

 

Кожна робота — реакція на сучасність

 

Кожний твір митця — це реакція на сучасний світ. “Ось, ця скульптура називається “Homo. Sapiens?“- говорить майстер, беручи у руки скульптуру, яка взагалі не нагадує людину. «Сучасна людина в моєму розумінні голови не має. Була б голова, не творили б тих війн, не знищували б навколишнього середовища. Рук не має, голови не має. Лише озонова дірка як велика загроза для наступних поколінь. А замість серця у неї долар. Бездуховність, яка прогресує – це також творіння рук homo“ - каже митець.

 

Шанований гість Папи Римського

 

Уже двічі Пауль Кренц був гостем Папи Римського. В 2000 році у Ватикані на свій 80-літній ювілей Папа Іоанн Павло II прийняв із рук майстра ікону Божої Матері. А під час аудієнції у Бенедикта XVI у 2006 році Кренц передав у дарунок музею Ватикану ще одну свою роботу – інсталяцію Серця світу. В її основі п’ять дерев’яних фрагментів (по числу континентів), виготовлених із зрізу двохсотрічного платану. Пауль Кренц розповідає, що якось на вулиці побачив, як робітники викорчовували дерево і він попросив зробити йому зріз. Пізніше він виявив у деревині кулі та осколки снарядів – сліди, залишені в стволі платану, двома світовими війнами.

Про Україну та світ

 

Уродженець України Пауль Кренц з 1991 року проживає в Німеччині. “В сучасній Україні я б не зміг жити“, каже митець. “В Україні відбувається не те, що повинен робити homo sapiens. Взагалі ж світогляд людини міняється з роками. І для мене не існує сьогодні ні кордонів, ні релігій, ні національностей. Людина приходить у світ як людина, як homo, щоб стати sapiens”, говорить художник.

 

Продовження ремесла

 

Від 14 до 16 годин проводить Пауль Кренц у своїй майстерні, створюючи не лише картини та інсталяції, але й займаючись реставрацією старовинних меблів, інкрустуючи на замовлення столи, шафи, полиці для тих, хто цінує стародавнє ремесло інтарсії. Його син, каже Павло Кренц, на жаль не успадкував пристрасті батька. Художник покладає великі надії на свого онука, який, можливо, продовжить давнє родинне ремесло - перетворювати маленькі шматочки дерева на великі твори мистецтва.

 

 

Автор: Тетяна Солтисяк

 

Редактор: Леся Юрченко