Шість фактів про обмеження українських поставок до Криму

Майже через два роки після анексії Криму Росією набуло чинності рішення уряду України про заборону постачання товарів і послуг на та з тимчасово окупованої території півострова. Що це означає для громадян і компаній? Чи є винятки? DW зібрала шість основних фактів, необхідних для розуміння ситуації.

Уряд легалізує громадянську блокаду

16 грудня 2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1035, яка обмежує поставки товарів і послуг в анексований Крим і з нього. Постанова набрала чинності 17 січня. Термін дії обмежень - поки триватиме тимчасова окупація. Як повідомила державна прикордонна служба України, пропуск вантажних автомобілів через адміністративну межу з АР Крим не здійснюється.

Постанову було прийнято після того, як українські активісти, багато з яких - кримські татари, починаючи з вересня 2015 року організували імпровізовану громадянську блокаду Криму. Вони не пропускали туди вантажівки з українськими товарами. У листопаді Київ офіційно заборонив вантажні перевезення з Кримом. Пасажирські перевезення на півострів Україна припинила ще в кінці 2014 року.

Виняток для особистих речей і продуктів харчування

Введені Кабміном України обмеження не стосуються особистих речей, які "переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі". Також дозволено провозити так звані "соціально значущі продукти харчування". У списку 21 найменування: борошно, хліб, крупи, молоко, сир, м'ясо, сало, масло, яйця, олія тощо. Загальна вартість таких продуктів не повинна перевищувати 10 тисяч гривень, а загальна вага - не більше 50 кг на одну особу. Крім того, особа, яка ввозить товари на тимчасово окуповану територію України, може робити це не частіше одного разу протягом однієї доби.

Не заборонено: електроенергія, гуманітарна допомога та стратегічні товари

Пункт 2 урядової постанови визначає винятки, яких обмеження не стосуються. Так, в Крим дозволено постачати електроенергію і гуманітарну допомогу, яка надається міжнародними гуманітарними організаціями згідно з переліком, затвердженим Міністерством соціальної політики.

З Криму, як і раніше, дозволено ввозити на решту території України товари, що мають "стратегічне значення для галузей економіки і безпеки держави". Єдине обмеження - підтвердження від українського Мінекономрозвитку. Як правило, такими товарами вважаються енергоресурси, метали, засоби зв'язку, високотехнологічна продукція. У березні 2015 року український уряд затвердив список стратегічно важливих державних компаній. До нього потрапили більше десяти підприємств на території анексованого Криму, наприклад, "Феодосійський оптичний завод" або "Севастопольське авіаційне підприємство".

Москва ввела обмеження першою

Щодо найважливішого для Криму виду товарів - продовольства - Росія сама ввела обмеження, випередивши Україну.

З 1 січня Москва включила Україну до списку країн, проти яких ще влітку 2014 були введені так звані "контрсанкції". Приводом для Москви стало те, що Україна приєдналася до західних санкцій проти Росії. Міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв назвав це "продовольчим ембарго". На практиці це означає, що українські м'ясо, овочі або молочна продукція в Крим і без української заборони потрапити тепер не можуть.

Самопроголошена влада Криму стверджує, що півострів майже повністю перейшов на поставки з Росії, а частка українських товарів швидко скорочується. За даними Державної служби статистики України, в листопаді 2015 року товарообігу між материковою Україною і Кримом не було взагалі. Про це відомство повідомило у четвер, 14 січня 2016 року. Згідно з підрахунками, з січня по жовтень минулого року Україна поставила до Криму товарів на суму 702 мільйона доларів США, а отримала з Криму - всього на 25,5 мільйона доларів. У листопаді ця цифра не змінилася, а це означає, що товарообіг зупинився.

Спірна ВЕЗ "Крим" поки залишається

Незважаючи на нові заборони, Україна поки залишила чинним закон про вільну економічну зону (ВЕЗ) "Крим", прийнятий у серпні 2014 року. Оглядачі у Києві вже тоді відзначали, що, мовляв, дивно говорити про "вільну економічну зону" на "тимчасово окупованій території", якою український парламент визнав Крим. Один з лідерів кримських татар Мустафа Джемілєв назвав це "абсурдом".

Введений на 10 років закон, за словами депутатів, повинен був упорядкувати статус українських підприємств на півострові, які Київ вважає, як і раніше, своїми. Ці підприємства, за законом про ВЕЗ, не повинні платити податки Україні. Критики ж вважають, що ВЕЗ "Крим" - лазівка ​​для бізнесменів, які заробляють на поставках українських товарів на півострів. Зокрема, їм відшкодовували 20 відсотків ПДВ, оскільки поставки до Криму прирівняні до експорту. Скасування закону було однією з вимог учасників блокади. Президент України Петро Порошенко нібито обіцяв це зробити.

Два роки взаємних заборон

Нинішні обмеження - далеко не перші. Майже відразу після анексії Росія першою під різними приводами почала забороняти ввезення українських товарів до Криму. Але незабаром була змушена дати задній хід, оскільки на півострові швидко виник дефіцит продуктів харчування і зросли ціни. Вводила заборони і українська сторона, а потім їх скасовувала. Таким чином і Україна, і Росія за два роки підготувалися до розриву зв'язків Криму з материковою Україною. Наслідки нових заборон, схоже, не будуть такими болючими, як це могло бути раніше.