Комп'ютерні стартапи
8 листопада 2012 р.
Светер, штани чи футболка – дедалі більше людей купує собі одяг в інтернеті. Якщо вбрання не підійшло або не сподобалося – не проблема, товар можна відіслати назад за кошт продавця. У Німеччині близько 40% придбаних в інтернеті речей повертають назад. Про те, як зарадити цьому, Себастіан Шульце, засновник та виконавчий директор ІТ-підприємства UPcload, розмірковував ще з студентських часів. «Якось ми подумали, що було б круто, якби мірки з людини знімалися прямо через веб-камеру, адже люди, які хочуть купити одяг в інтернеті, не завжди знають свій розмір», - каже Шульце, який заповзявся вирішити проблему онлайн-торгівлі.
Шульце було 22, коли він разом з партнером Азафом Мозесом заснував своє підприємство. Це було одразу ж після закінчення університету Гумбольдта в Берліні. Досвіду на той момент було нуль. «Я ніколи до того по-справжньому не працював», - каже Шульце. Увесь його досвід - це була практика в інвестиційній, консалтинговій та аудиторській галузях. «Тоді я зрозумів, що ця робота абсолютно не для мене. Я хотів сам нести відповідальність за те, що роблю. І якщо вже багато працювати – то тоді принаймні на самого себе».
ІТ-активність зосереджена в Мюнхені і Берліні
Понад 8000 підприємств, що займаються інформаційними та комунікаційними технологіями, були засновані в Німеччині лише минулого року. Найчастіше такі компанії відкривалися в Мюнхені та Берліні. Це підвтерджують результати дослідження Центру європейських економічних досліджень, проведеного на замовлення міністерства економіки ФРН, державної телекомунікаційної компанії Deutsche Telekom і галузевого об'єднання Bitkom.
На думку президента Bitkom Дітера Кемпфа, те, що найбільше стартапів припадає на густозаселені метрополії, не випадково. Він вважає, що Німеччині бракує своєї Кремнієвої чи, як її ще називають, Силіконової долини, де були б сконцентровані ІТ-підприємства. «Тоді була б сприятлива атмосфера для встановлення маклерських відносин між представниками комп'ютерних фірм та фінансового сектору. Вони зустрічалися б, аби з'їсти разом бургер, випити філіжанку кави і заодно обговорити бізнес».
Потрібні гроші
Розвиток ІТ-сфери помітний передусім у Берліні. До столиці стікаються гроші, тож, тут відчувається велика ейфорія, каже засновник UPcload Шульце. Стартовий капітал плюс геніальна ідея - запорука успіху молодого підприємства. Модель, притаманна Сполученим Штатам, коли багатий сусід виділяє кошти засновнику, бо йому сподобалася його бізнес-ідея, Німеччині не властива. Механізми венчурного фінансування також знаходяться у зародку. У перші чотири роки в ІТ-стартап у Німеччині слід інвестувати у середньому 700 тисяч євро.
Якщо на перші пори достатньо 70 тисяч євро, то в наступні роки потреба в фінансуванні зростає. Зароблені кошти, за вирахуванням заробітної плати, інвестуються далі у розвиток підприємства, каже президент Bitkom Дітер Кемпф. Експерти галузі вбачають у цьому ще одну причину того, чому німецькі ІТ-стартапи розвиваються повільніше від американських. «Пришвидшити процес розвитку, коли ти змушений сам себе фінансувати, виходить погано».
"Досвідчені" стартапери
Проведене дослідження розвінчує деякі стереотипи щодо ІТ-стартапів. Приміром, не підтвердилася поширена думка про те, що в бурхливій інтернет-галузі життя підприємств коротке. За результатами дослідження, більш ніж 60% ІТ-компаній продовжують свою роботу і через п'ять років після їхнього заснування.
Не підтвердився й стереотип про те, що більшість стартапів створюються студентами. Виявилося, що лише кожен другий з них має закінчену університетську освіту. Середній вік засновників - 38 років, досвіду роботи - 17 років, з них в ІТ-галузі – 11.
Пріоритет – зростання прибутковості
Себастіан Шульце далекий від середньостатистичного ІТ-підприємця з дослідження. Проте в багатьох інших пунктах він цілком відповідає стереотипним уявленням. Насамперед щодо прибутковості бізнесу. Його компанія доволі успішно співрацює з німецьким порталом otto.de і вже проводить переговори з міжнародними гігантами Ebay і Zalando. Однак про прибуток керівники бізнес-проекту поки ще навіть не мріють. У перші роки рано думати про доходи, вважає Шульце.