Viren Wirkstoff

Німецьке суспільство здригнулося, коли підліток застрелив 16 учнів у школі, у березні 2009 року. Тоді повідомлялося, що він був завзятим гравцем у «комп’ютерні стрілялки». Медіа пов'язували факт, що він годинами вбивав людей на екрані, із тим, що він зрештою  почав вбивати людей в реальному житті. Такі висновки – дуже розповсюджені, проте занадто спрощені, вважає Кристіан Монтаґ, професор психології Боннського університету.

«Після кривавих вбивств у школі різні медіа в один голос стверджували «Це ігри, це ігри, це ігри!», - сказав він у розмові з Deutsche Welle, -  «Я спілкувався з багатьма гравцями і це показало мені, що комп’ютерні ігри мають певний соціальний аспект, і на мою думку він не є таким простим, як вважають медіа».

Емоційне збайдужіння

Вчений із командою дослідників з Боннського Університету порівняли МРТ-скани мозкової активності гравців та людей, які не грають в комп'ютерні ігри. Обом групам показували зображення від веселих сцен на пляжах до реальних фотографій поранених або вбитих людей, а також – скріншоти популярної мережевої гри Counter-Strike, в якій гравці виступають в ролі терористів та борців з ними.

Монтаґ побачив, що гравці, які грали у Counter-Strike та подібні ігри більш ніж 15 годин на тиждень, мали «значно нижчу» активність у частині мозку, відповідальній за регуляцію емоцій.

На думку вченого, ці результати показують, що жорстокі відео-ігри призводять до емоційно збайдужіння, бо ті, хто не грає в комп'ютерні ігри, мають докладати більше зусиль, аби емоційно «перетравити» зображення насильства, в той час як активні гравці здатні просто проігнорувати такі сцени.

Непереконливе дослідження?

Інші експерти ставлять під питання дослідження Монтаґа як таке, що здатне точно виміряти вплив комп'ютерних ігор на гравців. «Одна річ – досліджувати, як людина дивиться ТВ-програму з жорсткими зображеннями, зовсім інша – досліджувати, коли вона грає у гру, під час якої натискає на кнопку та «вбиває» людей. Думаю, цей момент не розглянуто у дослідженні так, як мало би бути», - каже Нік Робінсон, який викладає та досліджує питання, пов'язані із відеоіграми в Університеті Лідса в Англії.

Також Робінсон говорить про необхідність у більш детальній відповіді на питання, чи може емоційне збайдужіння як реакція на насильство призводити до більш жорстких дій.

Цим часом, в Боннському університеті планують продовжити дослідження. Монтаґ хоче провести наступний експеримент, в процесі якого в групи людей, які зазвичай не грають в комп'ютерні ігри, вимірюватимуть їхню мозкову активність до та після декількох тижнів інтенсивних комп'ютерних ігор. Результати зможуть показати, чи спричиняють ігри якісь зміни в емоційній поведінці піддослідних.

Автори Стюарт Тиффен/Альона Павленко
Редактор: Євген Тейзе