Німецький бізнес починає втрачати інтерес до Росії
2 лютого 2015 р.
"Який ринок стане для вашого підприємства менш важливим у 2015 році?". Таке питання містила онлайн-анкета, яку в січні на своєму сайті поширило Німецьке об'єднання спеціалістів в галузі логістики - Bundesvereinigung Logistik (BVL). Учасники опитування мали можливість зазначити одразу декілька регіонів. На першому місці з величезним відривом опинилися країни СНД. 57 відсотків опитаних налаштовані на зменшення важливості для їхнього бізнесу Росії та інших пострадянських країн. Друге місце з 27 відсотками посіла Південна Європа, третє з 20 процентами - Африка.
Транспортні компанії відвернулися від країн СНД
Таке опитування BVL провело вперше, тому немає можливості порівняти отримані дані з результатами попередніх років. "Однак я прекрасно пам’ятаю, яка ейфорія панувала ще 3-4 роки тому на галузевих заходах, які були присвячені перспективам розвитку бізнесу з Росією", - розповіла DW прес-секретар об'єднання Ульрике Ґрюнрок-Керн.
Нині ж у відповіді на запитання "Який ринок стане для вашого підприємства більш важливим у 2015 році?" Росію і СНД назвали лише 10 відсотків опитаних. Головні надії на зростання бізнесу німецькі спеціалісти з логістики пов'язують тепер з самою Німеччиною (53%), із Західною та Північною Європою (35%), а також Центральною і Східною Європою без СНД (30%).
Звісно, не варто перебільшувати значення опитування, у якому взяли участь представники 156 компаній (хоча транспортники, як правило, дуже тонко відчувають тенденції на ринку). Просто отримані відповіді дуже симптоматичні: образ Росії як високодохідного ринку, який швидко зростає, з великим потенціалом, почав тьмяніти в очах німецького ділового співтовариства - через обвал рубля, рецесію, що почалася в російській економіці, і через події навколо України, які призвели до економічних санкцій ЄС.
Автобудівники недорахувалися сотень мільйонів
З цього погляду досить характерними є нарікання Бернда Остерло, голови ради трудового колективу Volkswagen. Цей впливовий профспілковий лідер є членом наглядової ради німецького автогіганта, а тому має доступ до його службової фінансової документації. 29 січня він поскаржився журналістам, що діяльність в Росії "коштує нам трьохзначної мільйонної суми". Остерло не уточнював, скільки конкретно втрачає чи недоотримує зараз у РФ Volkswagen, але додав, що в сумі російський бізнес для компанії не є збитковим.
Тобто завод Volkswagen у Калузі, який запрацював у 2007 році і завжди вважався взірцем німецьких прямих інвестицій в російську промисловість, явно перестав виправдовувати великі надії, які на нього покладали. Утім, у General Motors і Ford справи в Росії, вочевидь, йдуть ще гірше. Це хоча й американські корпорації, але за російський ринок відповідають їхні європейські підрозділи, які базуються саме в Німеччині.
Нарикінці січня газета "Коммерсант" повідомила, що завод General Motors у Петербурзі, а також підприємства Ford у Всеволожську (Ленінградська область) і Набережних Челнах , які вже в 2014 році працювали із перебоями, мають намір знову тимчасово призупинити виробництво. Керівництво GM підтвердило: конвеєр, з якого сходять автомобілі марок Chevrolet і Opel, не працюватиме майже два місяці - з середини березня до середини травня. Для компанії Opel, яка декілька років тому зробила ставку на Росію, такий розвиток подій - дуже серйозне розчарування.
У великого інвестора простоюють потужності
Про закриття виробництв поки ніби не йдеться. Але тональність заяв німецьких бізнесменів відчутно змінюється. Так, ще в листопаді 2014 року Каспер Рорштед, голова правління компанії Henkel, вельми оптимістично звітував про її роботу в Росії. Для цього виробника побутової хімії російський ринок є четвертим за значенням у світі, у нього в РФ сім підприємств, на яких працюють близько 2500 людей.
Але уже на початку січня голова наглядової ради Henkel Симоне Баґель-Тра, яка представляє п’яте покоління родини Генкель, що контролює компанію, в інтерв’ю газеті Welt am Sonntag висловила стурбованість розвитком ситуації в Росії. До цього часу, зауважила вона, справи там розвивалися добре, "але так не обов’язково буде й надалі".
Поки, за словами Симоне Баґель-Тра, наслідки для компанії радше непрямі. "Якщо, наприклад, у Росію більше не можна постачати фрукти, то у нас більше не замовляють клей для упаковок", - розповіла підприємниця, до кола обов’язків якої належать і рішення про закриття підприємств.
З окремих таких висловлювань поступово складається загальна картина: ділові кола Німеччини розчаровані тим, як йдуть справи в Росії, та починають втрачати інтерес до розвитку бізнесу на російському напрямку. Можна виходити з того, що упродовж лютого, коли німецькі акціонерні товариства будуть звітувати за підсумками минулого кварталу і всього 2014 року, список витверезливих цифр і песимістичних оцінок щодо російського ринку суттєво подовжиться.
Не виключено, що та чи інша компанія навіть оголосить про конкретні заходи зі скорочення своєї присутності на цьому ринку. На такому тлі ймовірність того, що німецький бізнес буде посилювати тиск на уряд Німеччини з метою домогтися пом'якшення або повного скасування економічних санкцій проти Росії, вельми невелика.