Німецька експертка: Реформи не менш важливі, ніж Донбас

Сюзен Стюарт - експертка берлінського фонду "Наука та політика" (SWP) і спеціалізується на питаннях, пов’язаних з Україною. DW поспілкувалася з нею на тлі візиту до Берліна глави українського уряду Арсенія Яценюка, де він, зокрема, зустрівся з канцлеркою Анґелою Меркель та федеральним президентом Йоахимом Ґауком.

DW: Німеччина надає Україні держгарантії під кредит на суму 500 мільйонів євро. Це багато чи мало?

Сюзен Стюарт: Цього, звісно, недостатньо для загальних потреб України - у цьому плані знадобиться набагато більше. Але ці кредитні гарантії призначені для відбудови територій на Сході, які були частково зруйновані. Я думаю, це дуже добре для початку. Крім того, важливо також дивитися за тим, як ці гроші фактично використовуються, чи досягнуто цілей, для яких вони призначені, перш ніж буде виділено більше грошей.

А як саме збираються контролювати використання коштів?

Спершу потрібно визначити контактних осіб в Україні і вже від них вимагати відповідних підтверджень (вирористання коштів за призначенням - Ред.). Що можна робити ще, так це працювати з представниками українського громадянського суспільства, які також займаються контролем за тим, куди йдуть гроші. Вони до певної міри розбираються в ситуації на Сході й можуть надати більш-менш незалежну оцінку того, що сталося з цими грошима.

Як іще Берлін може в нинішній ситуації підтримати Україну?

У першу чергу, звісно, потрібно не випускати з поля зору реформи. Звісно, дуже важливо дивитися й на те, як розвивається ситуація на Сході, та намагатися її якось стабілізувати. Але так само важливо, що відбувається в Києві, як будуть просуватися реформи, а також, що відбувається в інших регіонах країни, яким є загальний розвиток ситуації і як на нього реагує суспільство. Це все треба тримати в полі зору, а не лише зосереджуватися на Сході.

І прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, і президент Петро Порошенко отримали чималий кредит довіри від Заходу. Наскільки його вистачить? Як довго західні партнери готові чекати на втілення Києвом реформ?

Я вважаю, цей кредит ще не вичерпано. Проте вже починають звертати увагу на ці речі - порушують питання про те, що саме відбулося в плані реформ. Чи це не замало і, якщо так, то чому. Не можна вічно відкладати реформи, виправдовуючись тим, що треба опікуватися ситуацією на Сході, й тому не вдається проводити інші реформи.

Власне, на адресу України часто лунає критика, що реформи проводяться надто повільно. Ви теж так вважаєте? У чому може або мусить пришвидшитися український уряд?

Що нині дуже важливо - так це боротьба з корупцією. Прийнято деякі закони, які спрямовані в відповідному напрямі. Зараз треба ці закони швидко імплементувати. Також ідеться про царину економіки, про втілення економічних реформ, а також, звісно, про сферу юстиції.

Але важливішим за сам зміст реформ є те, як ці реформи будуть реалізовуватися. Чи проводитимуть їх прозоро. Чи будуть зараз методи іншими, ніж за часів (екс-президента України - Ред.) Януковича або до нього. Ці методи та ставлення до реформ і до суспільства, думаю, так само важливі, як і фактичний зміст реформ.

Кредитори закликають українську владу до шокової терапії. Наскільки це реалістично в умовах економічної кризи, в якій нині перебуває Україна?

Шокова терапія, звісно, має свої переваги та недоліки. Значна частина суспільства є готовою робити певні жертви, щоби щось змінилося. Проблема в тому, що зміни мають бути швидкими. Люди мають відчувати ознаки того, що все це робиться не марно, і бачити результати своїх жертв.

Візит Яценюка до Берліна відбувається паралельно до намагань зовнішньополітичних відомств Німеччини, Франції, Росії та України досягти прогресу в переговорах щодо дипломатичного вирішення конфлікту на Донбасі. Речник німецького уряду сказав, що зустріч в Астані матиме лише тоді сенс, якщо буде якийсь прогрес. Яких конкретно кроків від Росії та України чекають?

З одного боку, дуже важливо, щоби було видно готовність різноманітних учасників процесу дотримуватися домовленостей стосовно розвитку ситуації на Сході, яких було досягнуто у вересні в Мінську. Це стосується, зокрема, російсько-українського кордону, але також інших аспектів, які би сприяли стабілізації ситуації на Сході. І якщо зараз не видно справжньої готовності (до подібних кроків з боку учасників переговорного процесу - Ред.), то нема особливого сенсу знову зустрічатися.

На Заході усе ще вірять у те, що такий дипломатичний прогрес ще можна досягнути?

Останнім часом можна спостерігати певні зрушення. Після періоду, коли відбувалося дуже мало, можна говорити про ознаки можливої готовності російської сторони, принаймні, з тактичних міркувань, частково виконувати досягнуті домовленості. Можливо, вдасться знайти хоча б якесь тимчасове рішення.

Останнім часом Росію, яка скочується у кризу, спокушають скасуванням санкцій в обмін на прогрес у розв’язанні кризи на Донбасі. Ви вважаєте, що нині справді вже можна говорити про скасування санкцій?

На мою думку, санкції слід розрізняти. Санкції, які були введені через анексію Росією Криму, за жодних обставин не можна скасовувати. Щодо інших - якщо Росія справді покаже готовність вплинути на покращення ситуації на Сході, причому діями, а не лише риторикою, тоді можна, безумовно, говорити про часткове скасування або пом’якшення санкцій. Але це має відбуватися поступово, а не все одразу. Зрештою, у ЄС завжди казали, що чекають на конструктивну реакцію Росії.