Які наслідки може мати референдум у Нідерландах
6 квітня 2016 р.
Ще в 2005 році нідерландці сказали "ні" одному європейському проекту. Тоді йшлося про пропозицію ухвалити європейську конституцію. Цей намір зазнав краху. Не лише в Нідерландах, а й у Франції виборці остерігалися, що їхні країни втратять надто багато повноважень на користь об'єднаної Європи.
Нині ж, під час голосування щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ідеться про дещо зовсім інше. Це міжнародна угода з третьою країною, яка має бути економічно й політично стабілізована, щоб на європейських кордонах запанував спокій.
Одна з багатьох угод про асоціацію
Домовленості, підписані влітку 2014 року з Україною, Молдовою та Грузією, - це угоди про асоціацію нового покоління. У них зовсім не передбачається, що ці країни пізніше мають стати членами Європейського Союзу. Підписані угоди є радше частиною європейської політики сусідства. Однак цей факт під час дискусії в Нідерландах напередодні референдуму загубився.
Про відкриття європейського ринку праці для українців теж не йдеться. До поставлених цілей належить винятково безвізовий режим, якого нині прагне досягти й Туреччина. Із Анкарою ЄС теж, до речі, підписав угоду про асоціацію - ще задовго до початку фактичного обговорення можливості вступу Туреччини до ЄС. Схожі угоди підписувалися і з державами колишньої Югославії.
Ідеться перш за все про економічні відносини
На 1200 сторінках у шести розділах угоди про асоціацію перераховано зобов'язання сторін. Україна повинна буде зміцнювати демократію та верховенство права, боротися з корупцією та проводити всі трансформаційні процеси для розбудови демократичної держави. ЄС при цьому пропонує їй найрізноманітнішу допомогу та обіцяє пільги, як-то безвізовий режим.
Однак ядром угоди про асоціацію є створення глибокої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка має постати впродовж наступних десяти років. Ця частина угоди набула чинності в режимі тимчасового застосування ще в кінці 2014 року після голосування в Європарламенті. Політична частина угоди стала чинною в січні цього року, теж у режимі тимчасового застосування. ЄС не хотів змушувати нестабільну Україну роками чекати на закінчення клопітного процесу ратифікації. Усі інші 27 країн-членів ЄС уже завершили цей процес. Нині йдеться лише про Нідерланди.
Наслідки нідерландського "ні"
Із політичними наслідками такого результату голосування доведеться мати справу уряду в Гаазі. Тільки він повинен вирішити, чи рахуватися з негативним рішенням виборців, чи зважитися не звертати на нього уваги. Це залежатиме від явки виборців та абсолютної цифри тих, хто проголосує проти. У будь-якому разі нідерландський прем'єр Марк Рютте опинився б у неприємній ситуації, адже Нідерланди в цьому півріччі головують у Раді ЄС і він повинен представляти європейські інтереси.
Наслідки нідерландського "ні" для подальшого застосування угоди про асоціацію між Україною та ЄС залишаються відкритими. Юристи вказують на те, що 70 відсотків тексту угоди стосуються зобов'язань Європейського Союзу і тільки 30 відсотків - національних. Крім того, існують спеціальні механізми на кшталт додаткового протоколу, за допомогою яких окремі країни можуть уникнути зобов'язання виконувати певні положення угоди, наприклад, стосовно мобільності робочої сили або експорту сільськогосподарської продукції. У Брюсселі деякі експерти виходять з того, що юридичне розв'язання проблеми можливе, щоб урятувати угоду про асоціацію між Україною та іншими країнами-членами ЄС.
ЄС не проводив кампанії за асоціацію з Україною
Під час національних референдумів ЄС принципово не втручається. Так було і перед народним волевиявленням у Нідерландах. Експертка Європейського Центру Карнегі Джуді Демпсі вважає це помилкою, адже якщо 27 країн-членів ЄС вважають угоду про асоціацію з Україною хорошим рішенням, то глави урядів цих держав мали б за цю справу й поборотися.
Та завдяки своїй стриманості вони віддали поле бою кампанії проти угоди, додає експертка. "За минулі місяці кампанія мутувала з концентрації на дефіциті демократії в ЄС до критики корупції в Україні. І це врешті-решт поширило необґрунтовані страхи, наприклад, що українці отримають право на працевлаштування в ЄС".
Противники угоди також відкрили шлях російській пропаганді та теоріям змови. Якщо вони переможуть, пояснює Демпсі, то це може "підняти дух євроскептиків і популістів, адже кидати виклик ЄС так легко".
Чи можна кинути українців напризволяще?
Для Ребекки Гармс, євродепутатки з Німеччини від партії "Союз 90/Зелені", відповідь зрозуміла. Необхідно зважити волю українських громадян проти волі нідерландських, адже після довгого процесу, який передував угоді з ЄС, не можна просто залишити українців у біді, переконана вона. Але якщо нідерландці проголосують проти, ЄС опиниться в новій ситуації, яку необхідно буде оцінити в Гаазі та Брюсселі, прогнозує євродепутатка. Якщо великі проекти ЄС можна зривати, зібравши 300 тисяч підписів, то такі народні волевиявлення слід ще раз обдумати, вважає Гармс.
Євродепутатка засуджує і кількість хибної інформації, яка поширювалася в Нілерландах напередодні референдуму. "Угоду (про асоціацію з ЄС - Ред.) в Україні просували не олігархи, а самі громадяни на Майдані", - вказує вона. В останню хвилину Гармс ще раз звернулася до мешканців сусідньої країни: "Нідерландці мають сказати "так", адже стабільна Україна зміцнює нашу безпеку в Європі". Якщо ж уся справа таки зазнає краху, то досвідчена євродепутатка від Зелених вбачає в цьому дуже поганий сигнал для майбутньої європейської політики.