Нові обличчя в партійних списках: це ще не оновлення політики

Передвиборні партійні з'їзди основних політичних сил продемонстрували нову політичну моду: залучення до виборчих партійних списків активістів громадських організацій, представників преси та бійців сил АТО. Чимало українських політологів, з якими вдалось поспілкуватись DW, досить стримано поставились до такої тенденції. "Нові обличчя запрошені, щоб прикрасити партійні списки тих політиків, які довели країну до війни. Ці списки відображають настрої суспільства, але не ті запити, яке висуває суспільство до політиків", - сказав, зокрема, київський аналітик Сергій Таран.

Політолог упевнений, що вибори 26 жовтня знову відбудуться за старими правилами, за яких політичні партії залежать від олігархів, а прагнення перемогти є "змаганням грошових мішків, а не змаганням політичних програм". Водночас, Таран вважає кроком уперед той факт, що до партійних списків залучені справжні активісти, а не, скажімо, відомі естрадні артисти, за якими раніше ховалися "політичні авантюристи та корупціонери з Партії регіонів". "Ці вибори будуть перехідними. Вони стануть тим містком, який відділить стару олігархічну політику від нової", - упевнений Таран.

У цьому переконана й голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. "Це намагання певного оновлення і виборчих списків та політичних еліт",- зазначила експертка. Але стара система виборів, формування закритих партійних списків ще не дозволяє говорити про те, що після Майдану нарешті запрацювали соціальні ліфти, сказала Тищенко.

Парламент - не нагорода

Найбільшою оптимісткою виявилася наукова директорка фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекєшкіна. Вона привітала залучення до партійних списків громадських активістів, які здебільшого є експертами "і будуть надзвичайно корисні і потрібні в парламенті". Так само потрібними в ролі законодавців експертка вважає і журналістів, які демонстрували активну суспільну та громадську позицію. Скепсис у Бекєшкіної викликають лише військові, що фігурують у виборчих партійних списках. "Більшість з них справді є героями. Але ж парламент не орден! Я не знаю, наскільки вони готові до законодавчої роботи", - сказала експертка.

Уже наступного дня після партійних з'їздів "Батьківщини", "Блоку Петра Порошенка", "Громадянської позиції", "Народного фронту" і "Самодопомоги" кандидати від "третього сектора", які потрапили до виборчих партійних списків, заявили, що вони хочуть сформувати в новому складі парламенту своє міжфракційне об'єднання. Вони запевнили, що не ідеалізують політичні сили, які запросили їх до своїх списків. А також помріяли як їм за кілька років створити нову політичну силу, яка би спромоглася самотужки пройти до Верховної Ради.

Змінити систему буде важко

Але чи зможуть ці люди реалізувати свої наміри вже за першої каденції у Верховній Раді? Сергій Таран вважає, що це буде надзвичайно важко. Але цілком можливо в разі, якщо тиск на старі політичні команди чинитиметься як новими політиками в парламенті, так і громадянським суспільством і пресою - з-поза його стін. "Самі нові активісти системи зсередини не змінять. Потрібний тиск об'єднаними зусиллями: зсередини і ззовні", - сказав експерт.

А от Ірину Бекєшкіну більше турбує прогноз діяльності майбутніх народних депутатів. "Корінне питання для мене - якщо ці нові люди відчують, що нічого не можуть зробити на своїх депутатських посадах, чи спроможуться вони звідти піти? Що для них буде важливіше: корпоративна етика, чи ідеали? Адже зараз корпоративної етики часто дотримуються тому, що дуже трясуться за своє місце", - сказала наукова директорка фонду "Демократичні ініціативи".