Декларація Медведчука зацікавила іноземних науковців
29 травня 2020 р."Фрагмент Біблії Гутенберга, 1455 рік" - це лише один рядок в оприлюдненій днями декларації про майновий стан депутата Верховної Ради Віктора Медведчука. Будь-який інший стародрук, яких у Медведчука ціла колекція, можливо, так і загубився би у довжелезному переліку елітного одягу і годинників, дизайнерських прикрас і аксесуарів, творів живопису і антикваріату. Але не фрагмент першої в історії людства друкованої книги. І річ навіть не в тім, що одна сторінка Біблії Гутенберга сьогодні коштує дорожче, ніж будь-який з 18 автомобілів українського депутата. А у тім, що вже багато десятиліть дослідження книг Гутенберга є окремим напрямком дослідження історії світової культури. Біблію Гутенберга називають не інакше, ніж "іконою книгодрукарства". "Як перша друкована книга - це віха в історії комунікацій. Ця книга стала надзвичайно важливою для всіх народів світу", - зазначив у розмові з DW професор Штефан Фюссель (Stefan Füssel), керівник Інституту світової літератури і друкованих медіа при університеті імені Гутенберга у Майнці.
Півсотні екземплярів у провідних бібліотеках світу
Зі 180 перших в історії людства друкованих книжок збереглися лише 49. Майже всі Біблії Гутенберга сьогодні перебувають у провідних бібліотеках світу, таких як Бібліотека Конгресу у Вашингтоні, Національна бібліотека у Парижі, лондонська British Library або Університетська бібліотека Ґеттінгена. Таких книжок зазвичай не знайдеш на ринку антикваріату. 1987 року японський видавничий концерн Maruzen придбав на аукціоні "Крістіс" у Нью-Йорку один том Біблії Гутенберга, заплативши понад 5 мільйонів доларів.*
Два екземпляри першої в історії друкованої книги зберігаються в Москві, куди вони були вивезені з Лейпцига після Другої світової війни разом з трьома тисячами інших німецьких стародруків. Про місце перебування цих екземплярів офіційно було повідомлено лише в 1993 році.**
Торік Штефану Фюсселю вдалося вперше на власні очі побачити один з них. Чи вдасться повернути її до Німеччини - питання до політиків, каже професор. Для дослідника головне, що одна з цих книг вже оцифрована і доступна вченим з усього світу. "Для нас не так важливо, де зберігається книга. Для нас важливіше, що вона зберігається у хороших умовах і сама книга - хоч би і в цифровому форматі - доступна для вивчення", - наголошує професор з Майнца. Загалом після Другої світової війни з Німеччини зникли декілька екземплярів Біблії Гутенберга, місцезнаходження яких почасти досі невідоме.
"Одного фото було би достатньо"
У розмові з DW Штефан Фюссель висловив надію, що Віктор Медведчук оприлюднить інформацію про свій фрагмент Біблії Гутенберга і надасть фото міжнародним дослідникам, аби вони могли ідентифікувати, до якої саме книги належить цей фрагмент. Річ у тім, що кожна книга - унікальна. Після виходу з типографії її оздоблювали у спеціалізованих майстернях кольоровими малюнками, гербами або ініціалами.
Науці дотепер відомі 15 окремих фрагментів по всьому світі. Частина з них перебуває у бібліотеках, частина - у приватних колекціях. Дослідники не мають гадки, який саме фрагмент може бути у Медведчука. "Є чимало варіантів. Ми поки що не можемо говорити нічого про можливе походження. Але однієї фотографії буде достатньо, аби ми отримали всі відповіді", - сказав DW один з провідних дослідників стародруків Гутенберга Ерік Вайт з Принстонського університету.
Кожна знахідка - сенсація
Американський вчений кілька десятиліть присвятив дослідженням Біблії Гутенберга, перш ніж йому вдалося роздобути в Німеччині одну сторінку для університетської бібліотеки. На сторінку, яка продавалася на спеціалізованому міжнародному ярмарку у Людвігсбургу за фіксованою ціною у 38 тисяч євро, було 75 претендентів. За результатами жеребкування книжка дісталася одному з торговців антикварними книжками, а американському університету довелося купувати у нього вже за зовсім іншою ціною. "Це було недешево. Але я дуже задоволений придбанням", - каже професор.
За останнє десятиліття було знайдено декілька фрагментів Біблії Гутенберга. Наприклад, 2009 року у муніципальній бібліотеці французького міста Кольмар: кілька сторінок були вкладені у книжку XVI століття, на яку століттями не звертали увагу. Кількома роками пізніше один британський колекціонер випадково знайшов у своїй колекції один розворот - дві сторінки першої друкованої біблії на пергаменті. Цей фрагмент також століттями слугував обкладинкою, в яку була загорнута інша старовинна книга. "Впродовж кількох століть Біблія Гутенберга була повністю забута як перша в історії друкована книга і ніхто не бачив у ній цінності", - пояснює Вайт. Щойно стало відомо про знайдений у Великобританії фрагмент, його купила бібліотека Єльського університету.
Так само обкладинкою слугували і сторінки, ідентифіковані 2017 року у бібліотеці Аугсбурга. Про цю знахідку німецька преса писала не інакше, ніж як про сенсацію. "Це справді невелика сенсація. Історики-букіністи щоразу у захваті від кожної нової знахідки. Віднайдення фрагменту Біблії Гутенберга широко висвітлюється ЗМІ. Натомість якщо бібліотекар знаходить книжку, яка була надрукована 10 роками пізніше, він робить нотатку у каталогу і ставить книжку на полицю", - пояснює феномен Біблії Гутенберга Ерік Вайт.
Останній відомий випадок продажу фрагменту на аукціоні датований 2015 роком. Тоді один з відомих торговців рідкісними книжками придбав через "Сотбіс" вісім сторінок зі старого заповіту за 970 тисяч доларів.*** Подальша доля цього фрагменту невідома.
Мовчання Медведчука як ризик для науки?
Ерік Вайт спільно з групою дослідників з різних країн склав каталог всіх віднайдених дотепер книг і фрагментів Біблії Гутенберга з цілого світу з фотографіями і детальним описом історії віднайдення кожної сторінки. Фрагменту Медведчука у цьому переліку немає.**** Це може бути один з відомих фрагментів, який був проданий непублічно, але й один з досі невідомих, наприклад, з числа тих, які зникли між двома світовими війнами або після Другої світової війни, припускають дослідники. "Ризик для науки у тому, що може йтися про екземпляр, фото якого немає у вчених і який не був досліджений. Тому я дуже сподіваюся, що власник цього фрагменту співпрацюватиме з науковцями", - наголосив професор Вайт.
Віктор Медведчук не відповів на численні запити DW, скеровані на адресу його парламентської приймальні, прес-службу його політичного проєкту "Український вибір" і особисто його асистенту по зв'язках з пресою. Таким чином, питання про походження фрагменту в його колекції залишається без відповіді. Політик також не повідомив, чи готовий надати фотографії свого екземпляру зацікавленим вченим.
Дотепер вченим ніхто не відмовляв
"Приховувати за ширмою приватності щось, що є дуже важливим для багатьох науковців, - це культурна втрата", - каже Ерік Вайт. Опитаним DW дослідникам досі невідомі випадки, коли набувачі відмовлялися надавати інформацію про фрагменти Біблії Гутенберга.
Українські дослідники стародруків, з якими спілкувалася DW, констатують, що в Україні досі фрагментів Біблії Гутенбарга не було. Отже, оприлюднення інформації про екземпляр Медведчука або навіть його показ на виставці був би подією і для української науки. За законодавством України, будь-які стародруки XV-XVIII століть вважаються національним культурним надбанням, яке не можна вивозити за межі країни.
Від редакції: після публікації статті до неї були внесені наступні виправлення та уточнення:
* Востаннє 20 років тому Біблію Гутенберга продали на аукціоні в Японії, ціна, за оцінками фахівців, сягнула декількох десятків мільйонів доларів.
** Два екземпляри першої в історії друкованої книги декілька років тому знайшлися у Москві, куди вони були вивезені з Лейпцига після Другої світової війни разом з трьома тисячами інших німецьких стародруків. Росія 70 років мовчала про долю цих унікальних екземплярів.
*** Виправлено після звірення з архівом "Сотбіс". У першій версії статті була названа сума у 800 тисяч доларів.
****Уже після публікації цієї статті Віктор Медведчук у своїй заяві, оприлюдненій на сайті "Український вибір", повідомив , що в його колекції перебуває один з фрагментів, який свого часу належав американському бібліографу Габріелю Веллсу, а саме аркуш з псалмами з 49-го по 52-ий, і який уже згадується в монографії Еріка Вайта.