НАТО шукає стратегію щодо Росії
3 вересня 2014 р.І цей саміт, мабуть, можна буде назвати історичним, припускають дипломати НАТО високого рангу, готуючись до дводенного саміту альянсу в Великобританії. Історичним тому, що НАТО через українську кризу та посилення конфронтації з Росією прямує у бік повної зміни своїх пріоритетів. Останні 13 років альянс був зосереджений насамперед на місії в Афганістані та врегулюванні криз за межами НАТО, а тепер знову йдеться про оборону країн у Європі. Наприкінці 2014 року, приміром, військову місію в Афганістані буде замінено на значно меншу навчальну місію.
"Ми готуємося до наступної фази НАТО", - описує ситуацію верховний головнокомандувач НАТО у Європі, американський генерал Філіп Брідлав. За його словами, війська з місії за кордоном переведуть додому, заощадивши при цьому гроші, а також використавши частку цих коштів на інвестиції у кращу освіту та тренування. Генеральний секретар НАТО Андерс фог Расмуссен упродовж останніх тижнів звертався до Росії дедалі жорсткішим тоном. Він говорить про майбутню роль НАТО так: "Ми - не наївні, і в нас немає ілюзій. Ми повинні рахуватися з тим, що Росія розглядає нас як ворога. І до цього ми будемо пристосовуватися".
Ставка на швидку реакцію
28 глав держав і урядів країн НАТО у Ньюпорті мають ухвалити рішення про зміцнення сил реагування та, ймовірно, про розміщення п'яти складів зброї та матеріалів у балтійських країнах та Польщі. Крім того, у силах реагування має бути створено підрозділ, котрий був би постійно у стані готовності до тривоги, оголосив генсек НАТО Андерс фог Расмуссен напередодні саміту.
"Ці війська можуть перекидатися з легким вантажем, але, попри це, завдати жорсткого удару, якщо це буде потрібно", - сказав він. Цей підрозділ має складатися лише з кількох сотень солдатів, яких можна буде задіювати в бою вже за два-три дні. Ці сили швидкого реагування функціонуватимуть за принципом ротації. До цього додаються кілька тисяч солдатів у силах реагування НАТО, які складаються з багатонаціональних контингентів і нині потребують кілька тижнів для того, щоб прибути на потрібне місце у повній боєготовності. За словами Расмуссена, такі війська у високому стані готовності до тривоги справлять "ефект відлякування".
"Досі проблемою був час реагування", - вважає колишній генерал НАТО Гаральд Куят. За його словами, цей час потрібно істотно скоротити, щоб забезпечити противагу російським військам, які можуть загрожувати східним країнам-членам НАТО.
Балтійські країни і Польща вимагають постійного розміщення військ НАТО на їхній території. Естонський президент Томас Хендрик Ільвес у вівторок, 2 вересня, застеріг від появи членів НАТО "другого класу", якщо східні партнери по альянсу не одержать постійних баз НАТО. Утім, західні країни НАТО це відхиляють. Альянс буде дотримуватися базового договору з Росією, заявив Расмуссенг.
Цим документом НАТО у 1997 році в односторонньому порядку було оголошено, що великі контингенти не розміщуватимуться постійно на території колишніх країн-членів комуністичного військового союзу, учасниць "Варшавського договору". Генсек Альянсу, утім, визнає, що агресивна поведінка Росії щодо України та анексія Криму не поєднується з договором з НАТО. "Ми, на жаль, спостерігали, як Росія скандально порушила всі основи базового договору Росія-НАТО". Ми негайно вимагаємо від Росії це змінити".
НАТО і помилки
На передостанньому саміті НАТО у Лісабоні 2010 року російський президент ще був. Він брав участь у зустрічах на найвищому рівні в межах ради Росія-НАТО. Тепер це здається неможливим. Альянс через ситуацію в Україні взагалі тепер не запросив Путіна.
Відносини альянсу з Москвою погіршилися аж до краю. Колишній генерал НАТО Куят піддає це різкій критиці, закидаючи НАТО скандальні помилки.
Рада Росія-НАТО, створена якраз для діалогу в критичні часи, не скликається, що не сприяє врегулюванню конфлікту, вважає Куят. "На жаль, цей дуже хороший інструмент для врегулювання криз взагалі не використовувася НАТО. А за допомогою цього можна було б зробити чимало для заспокоєння та стабілізації ситуації в Україні", - переконаний Куят.
Натомість українського президента Петра Порошенка запросили. Але він не повинен мати завеликих очікувань, застерігають дипломати НАТО. Адже Україна не є членом альянсу, а також не стане ним у найближчій перспективі, попри постійні заяви про "відчинені двері". Про те, що про членство України в НАТО не йдеться, говорив під час свого візиту до Брюсселя президент США Барак Обама ще невдовзі після анексії Росією українського Криму. Так само і постачання зброї українській армії більшість країн-членів НАТО відхиляє. "Ми допомагаємо у вишколі та реформуванні української армії, але ми захищаємо лише країни, які входять до альянсу", - заявив один з дипломатів НАТО високого рангу у Брюсселі.
Що далі з Афганістаном?
Хоча в Афганістані досі немає дієздатного президента, генсек НАТО Андерс фог Расмуссен виходить з того, що угода про розміщення 15 тисяч солдатів місії наступниці ISAF може бути підписана своєчасно. Його обнадіює те, що обидва кандидати в президенти заявили, що підпишуть необхідні документи, як тільки обіймуть посаду. Тому генсек НАТО переконаний, що, відповідно до плану, тренувальна місія в Афганістані може стартувати з першого січня 2015 року. Зараз в Афганістані, за його словами, близько 30 тисяч військових ISAF. Виведення військ, за даними НАТО, відбувається за планом.
У підсумку зустрічі в Уельсі ітиметься, звісно, і про гроші. США роками нарікають, що європейські держави, за деякими винятками, витрачають недостатньо грошей на свою оборону. Навпаки - видатки скорочуються, європейські армії радикально роззброюються і перебудовуються. Але генсек НАТО налаштований оптимістично щодо фінансування посилених військ швидкого реагування НАТО. "В Уельсі я очікую зобов'язань підвищити витрати на оборону, адже економічна ситуація поліпшується", - заявив Расмуссен.