Мілошевич уникнув вироку

Головною темою коментарів на шпальтах європейських видань залишається смерть екс-президента Югославії Слободана Мілошевича. Крім того, увагу оглядачів привертає хвиля протесту у Франції, де студенти вже протягом декількох днів чинять опір планам уряду реформувати ринок праці. Газета Neue Presse з Ганновера критикує міжнародний військовий трибунал у Гаазі за затягування судового процесу у справі колишнього югославського диктатора:

Трибуналу слід серйозно проаналізувати, чи були в ході процесу помилки. Побоювання, що хворий на серце Мілошевич може не дожити до вироку, з’явилися вже давно. Суд у цій „справі століття” прагнув встановити нові стандарти і в результаті дав втягнути себе у безкінечно довгий процес, в якому він намагався педантично дотримуватися всіх можливих прав підсудного, -

зауважує Neue Presse і продовжує:

Просто для порівняння: у судовому процесі над Саддамом Хусейном, що триває в Іраку, обвинувачення сконцентрувалося на одному пункті. Справа Мілошевича налічувала 61. Це значно ускладнило винесення вироку. У результаті судді залишилися наодинці з багатьма томами документації, що засвідчують злочини Мілошевича, однак формальну справедливість встановити їм так і не вдалося. Винести вирок колишньому диктатору тепер зможуть лише історики, - констатує Neue Presse.

Схожої думки дотримується також Nürnberger Zeitung:

Рідко коли смерть людини приносить так мало скорботи і так багато жалю: головний прокурор ООН у справі Мілошевича Карла дель Понте не приховувала свого розчарування цією передчасною смертю екс-диктатора, який таким чином ніби „вислизнув” з рук правосуддя й уникнув вироку, який для нього так довго готували. Опонентом прокурора в цій справі був не Мілошевич, а час. Він і далі гратиме проти дель Понте, навіть якщо на лаві підсудних коли-небудь опиняться Младіч або Караджич, - зазначає Nürnberger Zeitung.

Австрійська газета Die Presse веде далі:

День смерті Мілошевича став чорним днем для жертв його режиму, для самої Сербії, а головне – для Гаазького трибуналу. Декількох років виявилося замало для того, аби засудити екс-диктатора. Отже, повноту його відповідальності за війни та етнічні чистки офіційно так і не буде проголошено. Це просто катастрофа для Сербії, яка потребувала цього вироку для критичного переосмислення власної історії, - пише Die Presse.

До іншої теми. Видання La Provence з Марселя прогнозує загострення ситуації у Франції, де тривають акції протесту проти змін до трудового законодавства:

Складно повірити в те, що вперті намагання прем’єр-міністра переконати молодь у своїй правоті знімуть напругу. Уряд відмовляється від діалогу зі своїми опонентами, а політичні конкуренти роблять ставку на тривоги молодих людей за своє працевлаштування. Тому хвиля протестів не вщухне ще принаймні протягом тижня. Ця ситуація демонструє, наскільки невпевнено країна дивиться в майбутнє. З одного боку, уряд намагається перекроїти трудове законодавство, аби хоч якось пожвавити ринок праці. З іншого, у суспільстві панує страх перед лібералізацією законів, адже роботодавцям перестали довіряти. Як не крути, а без роботи нині залишаються 23 відсотки молодих французів. То що ж тепер робити? - запитує La Provence.

Паризьке видання Le Figaro продовжує:

Заворушення навколо нового трудового законодавства наочно демонструють, наскільки ментальність французів відстає від сучасних реалій. Усіма можливими експертними висновками останніх років уже доведено жалюгідність ситуації на французькому ринку праці, й рецепти більшості аналітиків щодо вирішення цієї проблеми збігаються. Згідно з одним із найновіших авторитетних досліджень, нові законодавчі положення, які послаблюють захист робітників від звільнення, дозволять створити щонайменше сімдесят тисяч робочих місць. Як і багатьом іншим країнам, Франції доведеться лібералізувати норми щодо працевлаштування та звільнення з роботи. Саме цього нині домагається уряд. Збереження статус-кво вигідне лише поколінню егоїстів, які вже мають постійне місце роботи. Однак молодшому поколінню, в якого працевлаштування лише попереду, нинішня ситуація не залишає перспективи, - нарікає Le Figaro.

Іспанська ABC критично оцінює акції протесту в сусідній країні:

Франція, здається, твердо вирішила не змінюватися. Це закостеніле суспільство котиться прямісінько назустріч повному паралічу. Нинішні протести проти лібералізації законодавства про працю свідчать про те, що ніхто не хоче дивитися правді в очі: економічна ситуація у Франції стрімко погіршується, простору для дій залишається дедалі менше. Демонстрації інспіровані лівими консерваторами, які чинять опір структурним змінам. На Францію чекають важкі часи, - прогнозує ABC.