На порозі нового світового порядку?
13 лютого 2017 р.
Криза ліберальних демократій, терористична загроза з боку джихадистських угруповань, територіальні суперечки в Тихоокеанському регіоні та політичний вакуум, який може виникнути в разі виходу США зі світової архітектури безпеки. Все це - актуальні виклики міжнародної безпеки. Саме на них вказує щорічний звіт Munich Security Report 2017, присвячений основним проблемам міжнародної безпеки. Документ підготував фонд "Мюнхенська конференція з безпеки" (Stiftung Münchner Sicherheitskonferenz). До написання звіту залучено цілу низку експертних груп та дослідних інститутів. Його автори сподіваються, що він надасть потрібний поштовх дискусії під час Мюнхенської конференції з безпеки. Цьогоріч цей форум, який вважається важливим міжнародним майданчиком для обговорення питань безпеки, триватиме з 17 по 19 лютого 2017 року в столиці Баварії.
Вже в передмові до документу голова Міжнародної конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger) написав, що з часу завершення Другої світової війни тепер міжнародна безпека нестабільна як ніколи. Головна теза не виключає й можливості того, що світ стоїть на порозі так званої пост-західної ери. Тобто йдеться про завершення епохи, в якій домінував західний ліберальний світовий порядок.
Підставами для таких припущень, на думку авторів, є, приміром, слабка єдність в Європейському Союзі, трансформація інформаційного потоку, а також обрання Дональда Трампа президентом США.
Зміна епох?
Сам факт, що новий глава Білого дому не згадав у своїй інавгураційній промові такі аспекти як демократію, свободу та права людини, не обіцяє глобальним ліберальним цінностям нічого доброго, вважають автори звіту. Також голова мюнхенської конференції Ішинґер застерігає, що противники відкритого суспільства переходять у наступ. На його думку, люди на Заході дедалі більше зневірюються в своїй ліберальній суспільній моделі та її засадничих цінностях. Приміром, у звіті наводяться результати одного з опитувань, згідно з яким, на сьогодні в багатьох західних країнах, у тому числі в США, Іспанії та Німеччині, в порівнянні з початком 2000-х років нині побільшало людей, які гадають, що авторитарний правитель у змозі запропонувати кращі політичні рішення, ніж демократія.
Усе - неправда, й усе можливо
До такого стану речей призводить і поширення "фейкових" новин, що набирає дедалі більшого масштабу, зазначається у звіті. Перекручена інформація та повідомлення неправдивого змісту становлять серйозний виклик громадським дебатам, так само як і застосування троллів та спеціальних програм для записів у соціальним мережах. Не менша загроза надходить і від поширення з політичних міркувань отриманої незаконним шляхом таємної інформації. Це можна було спостерігати як у ході російсько-українського конфлікту, так і під час нещодавньої передвиборної кампанії у США, стверджують автори звіту.
"Найбільшою небезпекою цього є те, що довіра громадян до ЗМІ та політиків і надалі згасає", - зазначається в документі. А це, своєю чергою, породжує зачароване коло, адже ліберальні уряди не можуть заснувати такі собі "міністерства правди", аби заборонити неправдиву інформацію, не відмовившись від власної ліберальності, вважають автори звіту.
Сирія: кінця конфлікту не видно
Утім, загрозу для відкритих суспільств становлять не лише внутрішні фактори, не тільки інформація, чи то пак дезінформація та невдоволення процесами, що відбуваються у власному суспільстві. Загрозливими можуть бути також і зовнішні конфлікти, скажімо, як громадянська війна в Сирії, де за даними ООН, з 2011 року загинуло понад 300 тисяч людей. Крім того, половина громадян країни стали біженцями.
Вже давно внутрішнє збройне протистояння, спрямоване проти місцевого правителя Башара Асада, переросло в міжнародний конфлікт, наголошується в звіті. Але, тим часом, як у конфлікт у Сирії втручається дедалі більше учасників, Захід все більше обмежується простим спостереженням. Тож, не виключено, що так звана пост-західна ера, тут вже почалася, припускають автори документа.
Нестабільність на Близькому Сході
Найбільша терористична загроза надходить від терористичного угруповання "Ісламська держава" (ІД). Зазначається, що прибічники терористів знайшлися й у певних країнах Заходу. Деякі зі скоєних в Європі терористичних нападів демонструють стиль ІД, йдеться в звіті.
Попри це, наголошують автори звіту, європейські держави реагують на ці виклики по-різному. "Лише за умови розширення антитерористичної співпраці ЄС та збільшення сил реагування, європейські держави будуть в змозі протистояти ймовірним довгостроковим викликам з боку джихадистів", - стверджується в документі.
Головну причину викликів автори вбачають насамперед у зростанні потенціалу джихадистів щодо набору в свої лави нових членів у межах Європи. Дедалі більше джихадистських пропагандистів активізується на європейських теренах, водночас межа між класичною злочинністю та тероризмом стає все більш розмитою. Конфлікти, які стрясають зараз мусульманський світ, сприяють тому, що пропаганда джихадистів в очах їхніх потенційних прибічників видається дедалі логічнішою.
Відповіді на конференції
Звіт узагальнює на 90 сторінках найактуальніші проблеми світової політики. Автори говорять про виклики, які загрожують встановленому з часу завершення Другої світової війни глобальному порядку. Причому автори документа вказують не лише на розхитування давніх альянсів та на конфлікти за участю кількох гравців, а також на розвиток подій всередині багатьох країн, у тому числі й демократичних.
Відповіді на ці питання автори звіту не шукали, адже їх шукатимуть під час проведення самого форуму в Мюнхені, що має відбутися наприкінці цього тижня. Сам глава Мюнхенської конференції з безпеки Ішинґер зазначив з цього приводу: "Сподіваюся, що ми не мовчатимемо, а натомість відверто та чесно поговоримо як про наші розбіжності в думках, так і про спільні інтереси та цінності".