Меркель і балканська порохова діжка

Високий рівень безробіття, повсюдна корупція та авторитарні політичні еліти - такі спільні риси об’єднують Сербію, Боснію і Герцеговину та Албанію. Згідно з результатами соціологічних опитувань, Європейський Союз втрачає у цих країнах притягальну силу. Одна із причин - заяви зі Брюсселя про те, що протягом найближчих п'яти років подальшого розширення спільноти не буде.

Геополітична гра?

Протягом століть у Балкан склалася репутація "порохової діжки Європи". Ця метафора знову набуває актуальності через новітнє напруження у відносинах між Заходом і Росією. Однак Анґела Меркель своїм візитом не переслідує мету зменшити вплив Москви у регіоні, запевняє її соратник по Християнського-демократичному союзу Ґунтер Кріхбаум. "Ці країни мають самі вирішити, чого вони хочуть. Цінності, які ми поділяємо в ЄС, є явно іншими, ніж цінності Росії та уряду пана Путіна", - зауважив у розмові з DW голова комітету Бундестагу у справах ЄС.

Цим візитом канцлерка демонструє, "наскільки важливі Балкани для Німеччини і Євросоюзу", вважає експерт німецького Фонду науки і політики Душан Реліч. На думку експерта, Меркель показує "великим гравцям зі Сходу" - насамперед Росії, а також Китаю і Туреччині, - що Євросоюз залишається орієнтиром цього регіону. За словами Реліча, на Балканах стурбовані тим, що через боргову кризу у Греції може постраждати й імідж усього регіону в очах інвесторів. У Белграді останнім часом дедалі частіше висловлюють сподівання, що візит Меркель завершиться сигналом про початок переговорів із Сербією щодо членства в ЄС.

На довгому повідку Брюсселя

Сербія ще три роки тому отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Однак переговори із самого початку фактично заморожені через відсутність поступу у врегулюванні відносин із Косово. Цей край 2008 року проголосив незалежність від Сербії, чого Белград не визнає. 2013 року за посередництва Євросоюзу було підписано угоду, якою Сербія визнавала за Косово широкі повноваження у питаннях правосуддя та урядування, а Приштина у відповідь зобов’язалася гарантувати права сербської меншини у населеному переважно албанцями краї. Утім, ця угода так ніколи і не була реалізована.

"Тут мають бути виконані раніше взяті зобов’язання", - каже німецький депутат Ґунтер Кріхбаум. За його словами, "другий Кіпр", тобто країна із нерозв’язаним територіальним конфліктом, Європейському Союзу не потрібен. "Я знаю, що у Сербії це дуже політизоване питання, коли саме будуть нарешті розпочаті переговори про вступ", - каже Кріхбаум. Однак важливо, щоби Белград був добре підготований до цих переговорів, зазначає німецький депутат.

Cтарі і нові проблеми

Мляво просувається і зближення із ЄС сусідньої Боснії і Герцеговини. У березні набрала чинності Угода про стабілізацію, покликана створити умови для тісного політичного й економічного партнерства із Сараєво. Вимогою Брюсселя для реалізації цієї угоди була конституційна реформа, а її немає.

"Реальність не надихає", - каже Кріхбаум. Боснійські політики і посадовці досі спираються на Дейтонські угоди, якими два десятиліття тому було зафіксовано компроміси, необхідні для припинення бойових дій на території колишньої Югославії. Вони передбачають, що кожне важливе рішення має ухвалюватися консенсусом між представниками трьох етнічних груп - мусульман-босняків, сербів і хорватів. На практиці це часто призводить до недієздатності органів державної влади.

"Албанія - фактор стабільності на Балканах"

Оглядачі сходяться на тому, що в Тирані Анґелі Меркель буде легше, ніж у Белграді й Сараєво. Адже, з точки зору Заходу, "Албанія - фактор стабільності на Балканах", каже Душан Реліч. Він очікує, що Меркель "делікатно попросить" албанського прем’єр-міністра Еді Раму більше не говорити про "велику Албанію" - націоналістичний проект, яким передбачається об’єднання в одне ціле земель, на яких проживають албанці, у тому числі Косово, і деякі регіони Сербії, Чорногорії, Македонії та Греції.

"Берлін, напевно, також підніме питання зростання кількості біженців з Албанії", - прогнозує Реліч. Політики консервативного Християнсько-соціального союзу в Німеччині вже давно закликають надати Албанії статус "безпечної країни". Це означало би втрату албанцями підстав для отримання політичного притулку у ФРН.

Мовчання про проблеми?

Водночас деякі оглядачі стурбовані тим, що у Берліні замовчують низку проблем у відносинах з балканськими країнами. Приміром, ідеться про утиски опозиції у Сербії, каже сербський політолог Дорде Вукадінович. "Це не в полі зору Німеччини, і в найкращому випадку Белград почує на свою адресу кілька слів поблажливої критики. Для прибічників європейської інтеграції у Сербії - це велике розчарування", - констатує експерт.

Крім зустрічей з можновладцями, Анґела Меркель під час свого турне Балканами зустрінеться і з представниками громадянського суспільства. Можливо, від них вона почує з перших вуст про те, наскільки серйозними є проблеми з демократією у цих країнах.