Державним ЗМІ у Польщі обіцяють "покращення"

"Репортери без кордонів" б'ють на сполох. Правозахисна організація заявила про "крайнє занепокоєння" новинами з Варшави. Йдеться про офіційно ще не представлений, але вже анонсований урядовцями план реформування медіагалузі. Чимало хто вважає, що мета реформи - взяти під контроль "четверту владу".

Реформа стосуватиметься громадського телебачення, радіо та польського інформагентства PAP. Майбутнє державних акціонерних компаній залежатиме не від прибутків, а від "національного замовлення". З "громадських" ЗМІ вони перетворяться на "національні" ЗМІ. Замість акціонерних товариств з'являться "національні культурні інституції".

Виконати національну місію

Що означає "національне замовлення", пояснив відповідальний за реформу державний міністр з міністерства культури Кшиштоф Чабаньський: польська історія в майбутньому має стати ключовою темою передач. Контент, що відповідає національним інтересам, має апелювати до патріотичних почуттів глядачів. Подібна реформа відбудеться і в шкільній освіті, де історія стане одним з головних предметів, поруч із математикою та польською мовою. Скептики вважають, що самокритичний журналістський погляд на польську історію після цього буде неможливий.

На телебаченні легко зможуть поширюватися конспірологічні теорії, як-от, пов'язані зі смоленською катастрофою. Багато хто в правлячій партії "Право і справедливість" вважає, що падіння літака, на борту якого загинуло президентське подружжя і ще 94 особи, було не нещасним випадком, а вбивством.

Політичний вплив

В результаті реформи з'являться нові структури. За тематичне наповнення та кадри відповідатиме "Рада національних мас-медіа" - обрана парламентом і призначена президентом. "Таким чином ЗМІ (національні медіа - Ред.) будуть підконтрольними парламентській більшості і президенту як органам, що отримали серйозний мандат від громадян," - пояснює Чабаньський.

Маніпулювання пресою в Польщі має свою традицію. 2007 року, коли уряд сформувала партія "Громадянська платформа", керівні посади на громадському телебаченні також посіли пов'язані з нею люди. Хоча і раніше подібне було швидше правилом, ніж винятком. Ці дії піддала жорсткій критиці опозиційна на той час партія "Право і справедливість". Однак критика нічого не варта без бажання щось змінити. "Не лише у Польщі, а й у багатьох країнах ЗМІ підпорядковуються політиці, і ніхто поки не знайшов кращого рішення," - додає Кшиштоф Чабаньський, пояснюючи погані політичні звичаї.

Преса під пресом

Для критично налаштованих журналістів, схоже, настають важкі часи. "Незручних" журналістів залякують або відсторонюють, як, приміром, ведучу громадського телеканалу TVP Кароліну Левіцьку. Під час інтерв'ю з міністром культури Пьотром Глінським вона ставила запитання, що не подобалися політику. І він просто в прямому ефірі заявив, що не відповідатиме, адже це "пропагандистський канал, і з цим невдовзі буде покінчено".

Невдовзі планують закрити й ток-шоу Томаша Ліса - одного з найвідоміших польських журналістів. Він підпав під удар наклепницької кампанії. Кшиштоф Чабаньський назвав програму Ліса "необ'єктивною, упередженою, підконтрольною та маніпулятивною", а самого ведучого - "функціонером пропаганди". Навіть урядовий координатор польських спецслужб Маріуш Каміньський сказав про Ліса, що "його ім'я символізує зло, що фінансується громадським телебаченням за громадські гроші".

Кращі умови праці

"Коли політики називають журналістів пропагандистами і погрожують звільненням, це може бути першим кроком до цензури," - говорить речниця телевізійної ради Катаржина Твардовська. У раді також вважають, що це може означати схвалення агресивного ставлення до журналістів.

Про те, що це не нагнітання паніки, свідчать нещодавні події. Під час демонстрації прихильників уряду можна було помітити невелике опудало лиса із написом "Томаш live". Лис, очевидно, вказував на журналіста Ліса. А хтось із демонстрантів ще й тримав плакат "клітка для лиса".

На іншому мітингу на репортера польського телебачення напали. Вирвали з руки мікрофон та грубо образили просто на камеру. Після цього найбільший приватний канал TVN відправляє своїх репортерів на подібні зібрання лише із засобами захисту - так само, як деякі українські канали споряджають своїх журналістів до зони АТО.

Надії на кращу роботу

Не кожному стає сил витримати це. Журналісти розповідають, що декому вже погрожували. Найбільше за майбутню кар'єру побоюються молоді журналісти, яким уряд уже пообіцяв "покращення" у медіа-галузі.

Наразі чимало репортерів і ведучих польського телебачення, серед яких і відомі журналісти, працюють не в штаті, часто без медичної та соціальної страховки. Нормальних контрактів майже ніхто не має. Тож під "покращенням" уряд "Права і справедливості" має на увазі також і оформлення трудових відносин.

Більше грошей

Як не парадоксально, цей уряд може забезпечити державним ЗМІ краще фінансування. Теоретично вони фінансуються з податку на телебачення. Однак громадяни його платять неохоче. Із 10 мільйонів домогосподарств, які мали би сплачувати за доступ до радіо та телебачення, платить лише десята частина, 9 мільйонів - не платять.

Це провина й попереднього прем'єр-міністра Дональда Туска. У 2008 році він збурив громадськість своєю заявою про "архаїчну форму фінансування ЗМІ, свого роду грошовий захист". Туск хотів скасувати телевізійний податок, однак не зробив цього. Тепер він пішов, а податок залишився, каже Кшиштоф Чабаньський.

За останніми повідомленями, уряд планує реструктуризацію боргів і запровадження нового телевізійного податку - вдвічі меншого, ніж раніше. Його враховуватимуть у податковій декларації або в платежах за електроенергію. Таким чином уряд планує щороку збирати 400 мільйонів євро.

Іноземні ЗМІ підуть з Польщі

Незрозумілою є і доля планів зі скорочення кількості іноземних друкованих видань у Польщі. Ця норма спрямована, передусім, проти німецької преси, дуже активної в Польщі. Урядовці говорять про "реполонізацію" медійного ландшафту. Це, ймовірно, також робитиметься в ім'я національних інтересів, однак деталі поки не відомі. Саму ж реформу мають презентувати, найпізніше, на початку січня.