Львів фінансуватиме оновлення вікон у центрі міста

Упродовж восьми років реставрувати балкони, вікна і брами в історичному центрі Львова допомагали німецькі майстри. Це відбувалося в рамках українсько-німецького проекту "Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова", організованого Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. За цей час у місті відновили 850 вікон, 150 брам, 80 балконів. Однак у 2017 році в GIZ заявили, що закінчують даний проект і переключаються на інший.

Місто Львів постало перед вибором: продовжувати реставраційні проекти чи ні. "Ми планували продовжувати: і реставрацію вікон, і брам, і балконів. Просто все залежало від фінансів. Торік, для прикладу, ми змогли розпочати проект для брам. Цього року пропонуємо повернення проекту з реставрації вікон", - говорить очільниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко.

Набір заявок на реставрацію вікон стартує 1 лютого. Умови залишають такі ж, які пропонувало GIZ: реставрацію вікон на 60 відсотків оплачує місто, решту має оплатити мешканець. Для дверей та брам: 70 і 30 відсотків відповідно. Єдина відмінність: територію охоплення будинків трохи збільшили. Тепер подаватися на отримання фінансування можуть мешканці вулиць, що входять до історичного ареалу міста Львова. Його межі можна переглянути в рішенні виконкому номер 1311, доступному на сайті Львівської міської ради.

Шанс для порушників

Крім того, тепер у Львові прийматимуть заявки і на заміну пластикових вікон на дерев'яні. За словами Лілії Онищенко, це - спосіб виправити ситуацію із засиллям пластикових вікон в центрі Львова, які, по-перше, нищать вигляд пам'яток архітектури, а по-друге: шкодять самим будинкам. "Часто, коли ці вікна встановлюють, нищать фасад і так залишають. Крім того, щільне пластикове вікно часто спричиняє появу грибка на стінах всього будинку", - каже Онищенко.

За законодавством про охорону культурної спадини, замінювати вікна та двері у пам'ятках архітектури без погодження з управлінням охорони історичної спадщини місцевих органів влади заборонено. За це передбачено штраф: 850 гривень, якщо замінили одне вікно, і 1700 гривен - за кілька. Торік адміністративна комісія виконкому Львівської міськради виписала 900 протоколів за такі порушення. Цього року "шанувальникам" пластикових вікон вирішили дати шанс виправитись. Однак спочатку порушнику треба буде сплатити штраф, а потім - заплатити за реставрацію не 40 відсотків, як решті мешканців, а 50 відсотків від вартості.

У планах відновленого проекту - відреставрувати 50 вікон, але все буде залежати від активності мешканців. Лілія Онищенко розповідає з досвіду попередніх років, що із реставрацією вікон львів'яни не такі активні, як щодо дверей та брам. На двері скидались гуртом, а тут кожен має за власні вікна платити сам. До того ж це недешево. Якщо встановлення пластикового вікна може коштувати дві-три тисячі гривень, то реставрація може обійтись більш ніж удвічі дорожче.

Майстри виїжджають

Для робіт у Львівській міськраді вирішили найняти майстрів, які вчились у німецьких фахівців на проекті GIZ, але зіткнулися з проблемою. "Ті майстри, яких навчили німецькі колеги, виїжджають і успішно працюють на Європу. Там вони затребувані, їм добре платять. Дехто з них їде туди лише на три місяці, потім повертається. Але нам важливі навіть три місяці, якщо ми набрали певну кількість заявок", - говорить Лілія Онищенко.

Майстер з реставрації вікон та дверей Василь Гришканич підтверджує, що і він, і його колеги часто їздять на заробітки за кордон. За його словами, якби не такі проекти, як проект GIZ чи нинішній міськради, то сидів би без роботи. У Львові все ще мало людей, які розуміють переваги дерев'яних вікон над пластиковими, зазначає Гришканич. Крім низької ціни, за його словами, відіграє роль і переконання деяких львів'ян, що пластикові вікна - тепліші і в них краща шумоізоляція.

"Це - не зовсім правда. Якщо все зробити правильно, поставити добрий ущільнювач, то і дерев'яні вікна не будуть пропускати шум. Крім того, у дерев'яних вікнах залишається повітряна подушка, що корисніше, аніж щільність пластикових вікон, які якраз ведуть до плісняви і грибка", - пояснює фахівець. Від німецьких майстрів, які приїжджали на запрошення GIZ, він перебрав прискіпливе ставлення до якості роботи. Але це не завжди допомагає переконати мешканців у перевазі дерев'яних вікон.

Хтось не вірить, а хтось переконався на власному досвіді. Як у школі номер 62, яка розташована в історичній будівлі у самому центрі Львова. "Із тих вікон все одно трохи дме, але це - якраз не клопіт, бо ми працюємо з дітьми. У класах - багато учнів, у яких вони сидять не годину і не дві, тому свіже повітря, яке йде з тих відреставрованих вікон, їм на користь", - каже директор школи Михайло Марциняк.

Німецькі майстри як символ довіри

І ще у Львівській міськраді шкодують через втрату статусності проекту - після того, як його залишило GIZ. Німецькі майстри додавали ваги реставрації . "Вони завжди були тими експертами, на яких можна було посилатись і яких слухали. Так є в житті, що як прийде хтось збоку і скаже, що це важливо, його швидше послухають, ніж своїх. Зараз нам досить складно пояснювати в деяких середовищах, чому це варто реставрувати. Але коли це пояснював німецький експерт, то це виглядало вагомо", - зазначає Лілія Онищенко. Тому у міськраді міста розмірковують над можливістю знову запрошувати німецьких експертів, але вже за гроші з львівського бюджету.