Леуварден: чому фризи можуть навчити Європу
9 січня 2018 р.Символом Леувардена є Олдехове - недобудована дзвіниця в середньовічному центрі міста, яка відхиляється від своєї центральної вісі навіть більше, ніж знаменита Пізанська вежа. На місці дзвіниці спочатку стояла католицька церква Святого Віта. Але жителям Леувардена хотілося мати храм вище, ніж у сусідів в Гронінгені, і вони замовили собі церкву висотою у 120 метрів. Під час будівництва, розпочатого в 1529 році, вежа почала просідати на болотистому ґрунті. Ухил марно намагалися компенсувати додаванням цегли. У підсумку будівництво зупинили, а недобудовану церкву згодом знесли. На пагорбі Олдехове залишилася стояти товста вежа, що "падає", висотою 40 метрів.
Важко придумати більш вдалий символ для міста, яке є столицею самобутньої провінції Фрисландія, де все трохи інакше, ніж в решті Нідерландів. Невипадково не тільки Леуварден, але і всі навколишні його фризькі землі, а також прибережні острови, оголошені культурною столицею Європи в 2018 році.
Фрисландія - самобутня провінція на Північному морі
Специфіка Фрисландії, цієї найбільшої, разом з акваторією, північної провінції Нідерландів, починається з мови. Багато мешканців тут говорить на західнофризькій, другій офіційній мові Фрисландії. Пишаються фризи і власним гербом із сімома червоними листками латаття. У далекому минулому у фризів, які сьогодні живуть також на території Німеччини, було своє королівство, але сьогодні ніхто всерйоз не думає про самовизначення. Зрештою, фризи є людьми, які мислять дуже тверезо.
Леуварден, що нараховує близько 100 тисяч жителів, веде більш спокійний спосіб життя, ніж Амстердам або Роттердам. Але не варто недооцінювати фризів. Заснований ще в 1881 році музей Fries Museum володіє багатою колекцією художніх і історичних об'єктів і регулярно проводить виставки, які викликають міжнародний резонанс. У 2018 році музей присвятить експозиції двом найвідомішим особистостям з Леувардена: великосвітській шпигунці Маті Харі і великому майстру візуальних парадоксів, художнику і графіку Mауріцу Корнелісу Ешеру.
Культурний рік під знаком води і єдності
"У Леувардені можна насолодитися Європою", - обіцяє Йєллі Бургграф з оргкомітету програми культурного року. Фризи покажуть також, як вони долають проблеми сільських регіонів: вимирання сіл через старіння населення, зниження матеріального добробуту, змінаи клімату. Леуварден обіцяє стати на рік експериментальною лабораторією Європи і шукати сміливі, креативні і нестандартні рішення для її майбутнього. Істинно фризька підхід. "Ми багато чого можемо запропонувати Європі", - говорить Бургграф.
Під девізом "iepen mienskip" - по-фризька: "відкрите співтовариство" - оргкомітет планує близько 60 різних проектів, до реалізації яких залучено тисячі місцевих жителів. Крім того, свій внесок в програму культурного року внесуть більше 300 творчих діячів з усього світу.
Сценою для культурної програми 2018 року стане не тільки Леуварден з його мальовничими каналами, алеями і загостреними будинками, але і вся провінція Фрисландія. Місцеві пейзажі самі по собі - природні шедеври. Безкраї рівнини, нескінченні дюни, пронизливе небо і, куди не глянь, вода: в каналах, озерах і Ваттовому морі - прибережному мілководді, внесеному до списку Всесвітньої природної спадщини.
Леуварден колись мав вихід у відкрите море, розповідає художній керівник проекту під назвою "Sense of Place" і відомий театральний режисер Йоп Мулдер. "Але потім з'явилася дамба", - шкодує він. Півсотні творів мистецтва будуть розміщені вздовж усього узбережжя в рамках цього проекту з метою пробити проломи в насипний стіні і знову з'єднати воду і людину. На одній ділянці дамби, наприклад, буде лежати спокусливе жіноче тіло, що досягатиме 100 метрів в довжину. Інші артефакти будуть стояти просто у воді. Одні залишаться назавжди, а деякі зникнуть. "Солона вода все роз'їдає", - пояснює Йоп Мулдер.
Вода є майже міфічним сполучником між містами Фрісландії. Взимку, коли вона замерзає в каналах, фризи, дотримуючись багатовікової традиції, надягають ковзани і виходять на легендарну льодову трасу Elfstedentocht, що проходить по замерзлих каналах 11 міст. 200 кілометрів - найважча ковзанярська дистанція в світі. Але останній раз цей пекельний льодовий марафон проводився в 1997 році - через зміни клімату зими вже не такі суворі і товщина льоду не завжди досягає потрібної позначки.
Ну, якщо лід, що нас сполучає, недоступний, подумали фризи, то нехай тоді з'єднує нас струмлива вода. Вони замовили у 11 всесвітньо відомих скульпторів, серед яких також німець Штефан Балкенгол (Stephan Balkenhol), по одному фонтану для кожного міста. Для Леувардена іспанець Жауме Пленса виготовив дві голови метрової висоти, які ніби підносяться над землею у тумані. Інсталяція називається "Мрії про майбутнє".
У 2018 році фризи також покажуть Європі, як вести бадьорий і насичений спосіб життя. Нудьгувати не доведеться, і деяка попередня фізична підготовка не завадить. Маршрути культурного року у Фрисландії ведуть дамбами і дюнами, піщаними пляжами й містами, вкритими бруківкою. Гостям запропонують багато ходити, плавати на човнах, кататися на ковзанах і велосипедах. "Треба підставити обличчя вітру, вдихнути солоне повітря, - рекомендує Йоп Мулдер. - Місцевий ландшафт відкривається хоробрим і витривалим людям ".
Титул "Культурна столиця Європи" присвоюється європейським містам з ініціативи ЄС, починаючи від 1985 року. З 2004 року функції культурної столиці виконують одночасно два міста. У 2018 році в тандемі з нідерландським Леуварденом естафету прийняла також мальтійська Валлетта.