Летовищна математика: навіщо "Борисполю" ще більше грошей

Державне підприємство Міжнародний аеропорт (ДП МА) "Бориспіль", що є найбільшим аеропортом України, має намір до 2020 року побудувати новий вантажний термінал. Нині новий менеджмент аеропорту шукає грошей на цей проект. Про це заявив нещодавно призначений генеральний директор підприємства Павло Рябікін.

"Ми очікуємо, що у 2030 році кількість перевезених аеропортом "Бориспіль" пасажирів складе 40 мільйонів людей. Виходячи з цих цифр, ми намагаємося зараз скласти свій інвестиційний план і розставити свої пріоритети", - каже Рябкін і зауважує, що такі темпи зростання вимагатимуть інвестицій тільки в існуючі об'єкти на території аеропорту в розмірі 6 мільярдів гривень у найближчі п’ять років. Окрім цього на зведення нового терміналу потрібні будуть ще додаткові інвестиції, зазначає гендиректор підприємства.

 Звична практика

Однак навіщо аеропорту нові капіталовкладення у нові потужності, якщо зараз частина існуючої інфраструктури простоює? Що робити з існуючими терміналами, які після "Євро-2012" законсервували до кращих часів?  Нині у аеропорту "Бориспіль" з п'яти існуючих не працює два термінали: термінал В, який до 2012 року був основним терміналом аеропорту, та термінал F, який був відкритий у 2010 році як пасажирський, але від самого початку проектувався як вантажний.

При цьому на початку кошторисна вартість зведення терміналу F складала більше 335 мільйонів гривень, однак в фіналі, за інформацією українських ЗМІ, проект обійшовся у 4,8 мільярда гривень. "Було б цікаво побачити розслідування по грандіозному будівництву аеропорту "Бориспіль", куди в 2011-2012 роках вгухали мільярди, а тепер старі термінали і один новозбудований стоять законсервовані. Зате хтось, мабуть, заробив собі на приватний літак", - написала нещодавно на своїй сторінці у Facebook віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко.

Офіційної інформації від правоохоронних органів про те, чи були відкриті бодай якісь кримінальні провадження щодо реконструкції аеропорту "Бориспіль" до "Євро-2012", немає. Натомість колишній заступник міністра інфраструктури України, експерт транспортної галузі Олександр Кава вказує на те, що така безгосподарність є звичною практикою в "Борисполі". "Дуже часто змінюється керівництво аеропорту і немає єдиної стратегії його розвитку. Кожен новий приходить, проводить свою політику. Кожному подобається будувати нові термінали, а не використовувати те, що є. Це бажання тісно пов'язане з ментальністю українців та з корупцією", - припускає Олександр Кава.

За його словами, нині в аеропорту "Бориспіль" надлишок пропускної спроможності, оскільки підприємство має потужність обслуговувати більше 30 мільйонів пасажирів на рік, однак у 2016 році пасажиропотік в аеропорту був лише 8 мільйонів 620 тисяч людей. До кінця 2017 року нове керівництво ДП МА "Бориспіль" сподівається підвищити показники пасажиропотоку до ... 10 мільйонів.

Реанімація під лоукостерів

Павло Рябікін визнає, що проблеми з існуючою інфраструктурою є, і новий менеджмент намагається їх вирішити. За його словами, законсервовані термінали часткового використовуються під сезонні програми, як от восени кожного року під час паломництва хасидів в Україну чи як павільйони для великих міжнародних конференцій чи виставок. Натомість у планах уряду зробити термінал F базовим терміналом для лоукостерів. "Ми зараз чітко сформулюємо стратегію по аеропорту "Бориспіль". Він може бути ідеальним місцем розташування лоукост-компаній і чартерної авіації", - сказав DW міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

Нині ж аеропорт веде переговори з одним з найбільших лоукостером Європи - компанією Ryanair - про базування цієї компанії саме в "Борисполі". "Ми можемо розконсервувати цей термінал, якщо через нього здійснюватиметься тридцять рейсів на день. І це може відбутися значно раніше, аніж всі очікують", - сказав DW Павло Рябікін. Разом з тим він зазначає, що розконсервовувати термінал F з пропускною здатністю 10 мільйонів пасажирів на рік лише під одного лоукостера немає сенсу.

Замкнене коло

Разом з тим експерти наголошують, що масовий прихід лоукостерів в Бориспіль годі й очікувати. За словами експерта транспортного напрямку Офісу ефективного регулювання BRDO Сергія Хижняка, український ринок поки не цікавий лоукостерам. "Європейці літають у 7-8 разів більше, аніж українці. Тут проста економіка - доходи в Україні надто низькі. Якщо українці будуть заробляти і літати хоча б як поляки, то тоді лоукостерам буде цікавий український ринок", - наголошує Сергій Хижняк.

Суттєвим поштовхом для приходу лоукостерів буде скасування візового режиму між ЄС та Україною, вважає регіональний менеджер міжнародної асоціації  повітряного транспорту (ІАТА) Алекс Онацький. "Авіаперевізники також аналізують, скільки пасажирів вони можуть перевезти не тільки з України, але й до України. Об'єм трафіку важливий. Треба, аби працювала українська економіка", - зазначив у розмові з DW Онацький.