Кінець приватності?
13 листопада 2012 р."Facebook є логічною модифікацією телевізійних шоу у форматі Big Brother або "За склом", в яких учасники свідомо відмовляються від власної приватної сфери. Ця теза походить не від знаного інтелектуала, а від німецького митця Едґара Лецієвського. Він народився у 1977 році у Лейпцигу і є одним з 30-ти авторів виставки "Приватне", що експонується нині у виставковому центрі Schirn, що у Франкфурті-на-Майні. Зв´язок мистецтва з приватним є основною ідеєю, закладеною у "Приватному", у якій йдеться про те, що роблять нові медіа з людьми.
Погляд на Google Street View
Автори виставки "Приватне" намагаються знайти відповідь на захоплююче запитання: корисно чи небезпечно виставляти приватне життя на огляд мільйонів? Під час спілкування з молодими митцями стає зрозуміло - поводження людей з комп´ютерами і смартфонами, спілкування в інтернеті та соціальних мережах сприймається ними з певним скепсисом.
Лецієвський представив у Франкфурті три великоформатні світлини, на яких відтворені люди-"пікселі" в Нью-Йорку. Ідея цього твору з´явилась у Лецієвського десь два роки тому, коли він вперше побачив Нью-Йорк за допомогою програми Google Street View. У розмові з DW Лецієвський пояснив, що у Німеччині ця програма огляду вулиць у великих містах ще не була поширена. А люди, яких він побачив на фото у Google, створили для нього портрет людини ХХІ століття.
"Google робив людей неупізнаваними, щоб захистити їхню приватну сферу", - каже Лецієвський, - але водночас перетворював їх на постановочні символи, об´єкти проекції".
Мистецтво і приватне - тривала традиція
"Митців завжди цікавить внутрішній світ людини, який вони і відтворюють у своїх творах", - каже директор виставкового центру Schirn Макс Голлайн. Він наголошує, що навіть автопортрети митців - це не просте відображення їх зовнішності, а намагання пояснити свій внутрішній світ. Вираз приватного через мистецтво, за словами Голлайна, має вельми давню традицію. Тож на виставці "Приватне" експонуються такі елементи цієї традиції, як щоденники, світлини з приватних архівів, аматорські фільми, відзняті на 8-міліметрову плівку.
Водночас автори "Приватного" звертаються і до цілком нового прояву життя - поширеного використання соціальних мереж. Існування Facebook та, наприклад, YouTube призвело до того, що кожен бажаючий може показати своє інтимне життя мільйонам.
Розвиток соціальних мереж завжди супроводжувався різноманітними мистецькими проектами і знаходив відображення у творах багатьох митців. Фотороботи Лецієвського, які висвітлюють прямий зв´язок приватного з таким медіагігантом, як Google, тільки зайвий раз це підтверджують.
"Дві сили, які грають одна проти одної"
"Звичайно, ми радіємо з того, що є багато нових технічних можливостей, якими користується людство, а прозорість приватного життя додає фарб до їх існування", - вважає куратор виставки "Приватне" Мартіна Вайнгарт. На її думку, сьогодні уже ніхто не хоче повертатись у 1950-ті. Проте водночас Вайнгарт зауважує: "Якщо ми не пануємо над нашим приватним, коли нас публічно показують у неприйнятних ситуаціях, тоді треба визнати, що це дві сили, які грають одна проти одної". Власне, кожен повинен вирішувати для себе сам, як і де йому виставлятись в інтернеті, - додає куратор виставки "Приватне".
Вайнгарт звертає увагу й на "електронну самотність", у яку впадає багато людей, та про магічну дію "електронного фетиша", від якого багато хто не може вивільнитись. У кожній розмові з митцями та кураторами виставки відчувається тверезий погляд як на корисність та можливості нових медіакомунікацій, так і на їх ризики.
Експозиція "Приватне" засвідчує й ті великі можливості, які відкривають нові медіа як митцям, так і звичайним людям. Китаєць Ай Вейвей - відомий у світі активіст, який використовує інтернет для досягнення приватних цілей. Він назвав його "приватним захистом", роль якого розуміється особливо у тих країнах, де існують обмеження свободи вираження. Якщо якась держава обмежує Ай Вейвея у його правах, тоді вельми швидко його починає "постити" весь світ - принаймні до тих пір, поки він сам має доступ до медіа. До певної міри це захищає та убезпечує від репресій з боку держави.
Медіа в навчанні?
Як же зорієнтуватись у медіа-джунглях та захистити себе від себе самого ж? Митець Лецієвський дає несподівану і водночас просту рекомендацію: "У навчальних закладах треба ввести спеціальний предмет "Основи діяльності медіа".
Мартіна Вайнгарт на тлі цієї теми намагається знайти відповідь ще на одне запитання. Приватне життя на публіці та його автентичність фактично суперечать одне одному: "Приватність завжди інсценується. Кожна картина інсценується. Немає жодного кадру, який падає з неба. Приватність - це завжди певна конструкція. Так було уже в 60-ті у Енді Уорхола". Вайнгарт вважає, що життя цієї культової особистості в історії поп-арт-руху та сучасного мистецтва підтверджує її думку про те, що "справжнє приватне життя все ще відбувається за зачиненими дверима - коли всі камери і мобілки вимкнені".