Націоналізація по-кримськи

Ще до того, як стали відомі результати голосування в Криму, самопроголошений прем'єр-міністр півострова Сергій Аксьонов вийшов на центральну площу Сімферополя і оголосив: "Крим в Росії!". Важко було позбутися враження, що він і голова місцевого парламенту Володимир Константинов, який стояв із ним поруч, знали заздалегідь про явку у 83 відсотки і про 97 відсотків, які проголосували за вступ до Росії.

Небувалі цифри

Ці цифри викликали обурення голови Меджелісу Рефата Чубарова. Багато кримських татар бойкотували референдум. "Ми були кращої думки про організаторів, бо не думали, що фальсифікації будуть такими масштабними. Все це говорить про повернення в брежнєвські часи" , - заявив Чубаров у коментарі DW.

Відкидаючи звинувачення у фальсифікації, нова влада Криму посилається на думку тих європейських політиків, яких вони запросили на референдум у статусі міжнародних спостерігачів, і на небувалу кількість акредитованих на півострові журналістів. Деякі з так званих спостерігачів є членами радикальних націоналістичних партій, втім, були й комуністи, а з Німеччини - ліві.

Вони залюбки говорили про прозорі урни для голосування, зручні кабінки і про те, що виборчі дільниці були відкриті 12 годин. Питання журналістів про підрахунок голосів залишилися без відповіді. Представники ЗМІ спостерігати за ним не могли. Цієї можливості не передбачало положення про проведення референдуму.

За законами або "по понятіям"

Відразу після того, як Сергій Аксьонов оголосив про перемогу прихильників вступу до Росії, на сцені заграв російський гімн. Але було видно, що ні прем'єр, ні спікер парламенту потенційного суб'єкта РФ слів не знають. Втім, тепер їм належить більш складне завдання - вивчити закони країни, за якими вони хочуть жити.

Поки ж нові власті Криму діють, швидше, "по понятіям". Одним з перших рішень самопроголошеного 17 березня державного утворення стала заява про приватизацію на півострові двох ласих шматків із запасників держвласності України: "Чорноморнафтогазу " і "Укртрансгазу". Повідомляється також про приватизацію портів та інших об'єктів інфраструктури.

Порохова діжка - армія і флот

Набагато серйознішими наслідками загрожує оголошений ще до референдуму намір нинішньої влади залишити в Криму 25 бойових кораблів Чорноморського флоту України. Зараз їх вихід у море блокують російські кораблі. Прибрати до своїх рук промосковський уряд, судячи з усього, хоче й інші військові об'єкти української армії.

У день референдуму міністерство оборони в Києві заявило: з російською стороною досягнуто угоду зняти до 21 березня блокаду цих об'єктів. Але, наприклад, за даними DW, блокування українського гарнізону в Перевальному, поблизу Сімферополя, триває. Більш того, машин і техніки там стало більше, ніж два тижні тому.

Паралельні громадянства та валюти

Спікер кримського парламенту ще раз запевнив у понеділок , що ті військові, які не захочуть присягати на вірність самопроголошеній владі Криму, можуть залишити півострів. Якщо Крим стане частиною Росії, жителі півострова самі зможуть вирішити, чи хочуть зберегти українське громадянство або взяти російське. Деякий час на півострові можуть паралельно бути в обігу і дві валюти - рубль і гривня.

Грошову політику на півострові має регулювати Банк Криму. Постанову про його створення 17 березня також ухвалив промосковський парламент. Як ці рішення позначаться на мешканцях, поки важко сказати. Понеділок був оголошений в Криму неробочим днем, тому дізнатися подробиці у філіях банків не вдалося.

Але вже ясно, що з найсерйознішими труднощами з переведення в готівку зіткнулися клієнти "Приват-банку". У магазинах і ресторанах раптом перестали працювати термінали з обслуговування кредитних та дебетових карток. На 20 копійок в порівнянні з попереднім днем в обмінних пунктах виріс курс євро порівняно до гривні.

Тож рішення влади Криму з 30 березня перейти на московський час може виявитися найбільш невинним.